Новий день у Центрі почався спокійно. Здавалося, буря останніх тижнів вщухла, і навіть персонал почав усміхатися частіше. Але Данило відчував — це тиша перед новим ударом.
Перед обідом йому зателефонували з місцевого телеканалу. Журналістка на ім’я Леся запропонувала взяти участь у прямому ефірі ток-шоу на тему: «Чи має право людина змінювати переконання інших?».
— У студії будуть і ваші прихильники, і ті, хто вас критикує, — сказала вона. — Ми гарантуємо рівні умови для всіх.
Данило не вагався. Він знав, що публічність — найкращий щит від таємних інтриг.
---
Гра з підготовленими картами
Коли він приїхав у студію, все виглядало цілком пристойно: світло, камери, гримерка, де йому запропонували чай. Але вже за кілька хвилин він зрозумів — це не чесна розмова.
Серед «незалежних експертів» сиділи знайомі обличчя — ті самі люди, яких корпорація «Нексус Био» використовувала у своїх попередніх провокаціях. На першому ряду — Михайло, той провокатор, що приходив у Центр кілька днів тому. Його очі світилися холодною насмішкою.
Ефір почався з гострих запитань.
— Чи правда, що ваш препарат впливає на психіку і змінює особистість людини без її усвідомленої згоди? — першим ударив ведучий.
— Ні, — чітко відповів Данило. — У нас подвійна система захисту: добровільна згода і можливість у будь-який момент припинити дію препарату.
— Але є свідки, які стверджують, що ви тиснули на них психологічно, змушуючи погодитися, — підхопила експертка з сусіднього крісла.
Данило зберігав спокій.
— Покажіть цих свідків і документи, які вони підписували. Там чорним по білому написано: «Я добровільно погоджуюся».
У цей момент на екрані з’явилося відео — приховано зняте в Центрі. Камера була встановлена під дивним кутом, так, щоб виглядало, ніби співробітник переконує людину погодитися.
— Це монтаж, — сказав Данило. — Оригінал у нас зберігається. І він зовсім інший.
---
Несподіваний хід
Він дістав з кишені маленький накопичувач і простягнув ведучому.
— У прямому ефірі покажіть повне відео. І глядачі самі вирішать, хто бреше.
Ведучий на мить розгубився, але режисер у навушнику явно дав команду — і на екрані з’явився запис із камери Центру. Там чітко було видно, як пацієнт сам читає заяву, ставить підпис, а потім запитує: «А якщо я передумаю?» — і співробітник спокійно відповідає: «Ми зупинимо лікування будь-якої миті».
У студії запала тиша. Кілька глядачів навіть зааплодували.
---
Останній аргумент ворога
Михайло, який сидів на першому ряду, підняв руку:
— Можна сказати? Я був у вашому Центрі. Ви дивилися на мене так, ніби знали, що я обов’язково змінюся. Це вже тиск!
Данило глянув йому просто в очі:
— Ні, це була надія. А надію заборонити неможливо.
Ці слова викликали хвилю оплесків. Навіть ведучий, який спочатку працював проти нього, ледь помітно усміхнувся.
---
Після ефіру
Коли камери згасли, до Данила підійшла Леся.
— Ви розумієте, що вони намагалися зробити? — тихо сказала вона. — Хотіли зловити вас на емоціях. Але ви їх переграли.
— Я не граю, — відповів Данило. — Я просто кажу правду.
Він вийшов зі студії в прохолодний вечір і відчув, як напруга відпускає. Але водночас розумів — це був лише один раунд, а їх буде ще дуже багато.
Вдалині, серед тіні, він знову побачив ту ж фігуру, що спостерігала за Центром кілька днів тому. Тепер вона стояла біля авто, і в світлі ліхтаря Данило помітив металевий відблиск у руках спостерігача.
Боротьба виходила на новий рівень. І цього разу ворог готував не інформаційний, а цілком реальний удар.
фізичної загрози — замаху на Данила або саботажу в Центрі, щоб підняти напругу ще вище.