Розділ 38 Вільний вибір

Старий маяк стояв на краю скелястого берега, обвітрений вітрами і солоним дощем. Його світло давно погасло, але цього вечора він став місцем, де мала зійтися правда і брехня. Данило приїхав першим, залишив машину за кількасот метрів і пішов пішки, щоб переконатися, що за ним ніхто не стежить.

Петро з’явився з тіні, закутавшись у темну куртку. Очі бігали, руки тремтіли. Він кілька разів намагався заговорити, але лише важко зітхав.

— Говори, — тихо сказав Данило.

— Це фармацевтична корпорація «Нексус Био», — випалив той. — Їм потрібен був привід, щоб вас знищити. Ви їм заважаєте. Ви виліковуєте людей, яких вони хочуть бачити залежними від їхніх ліків. Але головне навіть не в грошах… вони бояться, що ваш препарат змінює людей.

Данило мовчав, а Петро, ніби боячись втратити сміливість, заговорив швидше:

— Вони збираються запустити інформаційну атаку. Скажуть, що ви змушуєте людей відмовлятися від своїх переконань, погрожуючи, що не будете лікувати. Що ви маніпулюєте ними, змінюєте особистість, а тих, хто відмовляється — нібито знищуєте. Це брехня, але вони вміють підбирати слова так, що люди повірять.

Данило відчув, як усередині все стискається. Це була небезпека гірша за отруєний контейнер — тут вбивали не тіло, а довіру.

— Вони знають, що формулювання ідентифікації паразита — не моя робота, — нарешті сказав він, — що це закладено в сам препарат, і що він діє згідно з тим, як Бог визначив, що є злом.

— Вони скажуть, що це ваша воля, — знизав плечима Петро. — І вже готують «свідків», які нібито підтвердять це.

---

Контрудар

Повернувшись до Центру, Данило зібрав команду. У кімнаті панувала важка тиша, коли він пояснив план:

— Вони хочуть показати нас тиранами. Ми покажемо правду — що в нас немає примусу. З цього дня кожен, хто приходить на співбесіду, спочатку пише заяву: «Я добровільно погоджуюся на співбесіду». І тільки після цього, якщо він підходить для лікування, пише ще одну заяву — «Я добровільно погоджуюся на лікування».

— Але ж вони скажуть, що це просто формальність, — зауважила Ірина.

— Не формальність, — відповів Данило. — Ми підемо далі. Я розроблю препарат-нейтралізатор. Якщо людина змінить своє рішення — нейтрализатор в будь-який момент зможе припинити дію основного засобу.

Усі здивовано перезирнулися. Такого ще не було — щоб лікування можна було зупинити в одну мить, навіть на півдорозі.

---

Науковий і духовний шлях 

Розробканейтралізатора стала важкою і виснажливою працею. Данило проводив ночі в лабораторії, вивчаючи взаємодію компонентів, моделюючи процес у зворотному напрямку. Він знав: якщо це вдасться, жоден ворог не зможе звинуватити його у примусі.

Але він працював не лише як вчений. Щовечора, перед тим як заснути прямо на столі, він читав уривки з Біблії, шукаючи підтвердження того, що головний принцип — свобода вибору — закладений самим Богом.

> «Ось Я сьогодні дав перед тобою життя і смерть, благословення і прокляття; вибери життя…» (Повт. Зак. 30:19)

Ці слова стали його орієнтиром. Він навіть планував оформити їх на стіні приймальні Центру, щоб кожен пацієнт бачив: рішення — завжди за ним.

---

Інформаційна війна

Коли корпорація почала свої атаки, Центр уже був готовий. В ефірі з’явилися «викривальні» сюжети, в соцмережах поширювали історії «жертв» Данила. Але цього разу вони натикалися на відео з підписанням добровільних заяв, на публічні пояснення про дію препарату та про новий нейтралізатор.

— Якщо хтось каже, що я змінюю людей примусово, — говорив Данило в інтерв’ю, — нехай покаже хоч одну людину, якій ми відмовили у зупинці лікування на її прохання. Таких немає. Бо вибір — це святе.

Ці слова почали розходитися мережами. Навіть ті, хто не довіряв Центру, змушені були визнати: аргумент сильний.

---

Внутрішня перемога

Коли нейтралізатор пройшов перші випробування і дав позитивний результат, Данило відчув, ніби з його плечей зняли камінь. Він більше не боявся інформаційних пасток — тепер пацієнт мав повний контроль над процесом.

Але ще важливіше було інше: він зберіг принцип, заради якого все починав. Свобода вибору залишалася непорушною, як і віра в те, що справжнє зцілення приходить лише тоді, коли людина сама вирішує змінитися.

Вночі, коли він вийшов на дах Центру і глянув на темне море, йому згадалися слова, сказані самому собі ще до початку цієї боротьби:

> «Я не можу вирішувати за них. Я можу лише показати шлях. Вибір робить людина».

Він усміхнувся. Бо знав: тепер цей вибір — по-справжньому вільний.