Розділ 7: Екологічні ініціативи

Третім важливим напрямком, у якому Данило вирішив застосувати свій підхід до ШІ, стала екологія. Ще кілька років тому він дивився на цю сферу з повагою, але без особливої віри у швидкі зміни. Тепер же, коли його команда мала у своєму розпорядженні нові алгоритми, сенсорні системи та аналітичні моделі, він розумів: штучний інтелект здатний не просто відстежувати проблеми, а й передбачати їх, запобігати їм і навіть виправляти наслідки діяльності людини.

Його концепція передбачала цілу екосистему рішень: від моніторингу стану повітря, води та ґрунту — до прогнозування кліматичних змін і керування ресурсами. ШІ в цьому був, як незамінний інструмент, який володів виликим обсягом інформації.

— Екологічні проблеми можна вирішувати не лише через зменшення викидів чи заклики до зміни поведінки людей, — пояснював він на одній з міжнародних конференцій у Брюсселі, де зібралися експерти з десятків країн. — ШІ може зробити ці зміни точними, своєчасними і стійкими. Ми можемо знати наперед, де і коли втрутитися, щоб запобігти катастрофі. А втручання — це не лише очищення чи відновлення. Це й нагляд, виявлення, і, так, штрафні санкції для тих, хто свідомо нищить природу.

Зала слухала уважно. Данило вмикав на екрані інтерактивні карти, на яких у реальному часі позначалися зони забруднення річок, рівні шуму в містах, пересування сміттєвих потоків та навіть зміни мікроклімату на конкретних ділянках лісу.

— Ми маємо перестати діяти постфактум, — підсумував він. — Настав час випереджати проблему.
---

Першим великим практичним проєктом став автоматизований моніторинг і очищення річок та озер. За кілька місяців команда розробила й запустила флот невеликих дронів-амфібій, які могли працювати у важкодоступних місцях. Їхні камери та сенсори фіксували не лише сміття, а й хімічний склад води, наявність токсичних речовин та рівень кисню.

ШІ керував цими дронами, розподіляючи маршрути, оптимізуючи витрати енергії та визначаючи пріоритетні зони прибирання. Зібране сміття сортувалося прямо на борту: органіка — в один контейнер, пластик — в інший, метал — в третій. Після цього дрони самостійно відправляли вантаж на найближчий пункт переробки.

Коли перші звіти показали зниження рівня забруднення у водоймах на 18% всього за пів року, навіть скептики визнали — система працює.
---

Другою ініціативою став проєкт «Розумні ліси». Це була мережа сенсорів, розміщених на деревах і у ґрунті, яка в реальному часі передавала дані про вологість, температуру, рух повітряних мас, рівень вуглекислого газу і навіть коливання, що могли вказувати на роботу незаконних бензопил.

— Ми не просто аналізуємо стан природи, — говорив Данило під час презентації в Карпатському національному парку. — Ми вчимо систему мислити в інтересах природи. Вона знає, коли дереву бракує вологи, коли в ґрунті з’являється небезпечний грибок, і навіть може передбачити пожежу за кілька днів до того, як з’явиться перший дим.

Один з охоронців парку підтвердив: завдяки системі вони вперше встигли запобігти великій пожежі, яка могла знищити сотні гектарів лісу. ШІ виявив нетипові зміни температури та вологості в певному секторі й одразу надіслав сигнал. Коли туди прибула патрульна група, вони знайшли розведене туристами багаття, яке ще не встигло розгорітися.
---

Ще одним амбітним напрямком стало створення «зелених міст». Тут система працювала комплексно: аналізувала транспортні потоки, рівень забруднення повітря, енергоспоживання будинків, шумове навантаження та навіть інтенсивність зелених насаджень.

Наприклад, у Львові алгоритм запропонував змінити схему руху громадського транспорту, що дозволило скоротити затори на 23% та зменшити викиди CO₂ на 15% за перший місяць. У Києві система запровадила «динамічне освітлення» вулиць — світильники автоматично приглушувалися у години найменшої активності, що зменшило витрати електроенергії майже на третину.

---

Окремою гордістю Данила став проєкт цифрових екологічних паспортів для підприємств. Спеціальна система на основі ШІ аналізувала дані про виробництво, викиди, споживання ресурсів і формувала інтегральний показник екологічного впливу. Для компаній із високим рівнем шкоди автоматично пропонувалися плани переходу на більш екологічні технології, а в разі відмови — застосовувалися штрафи.

— Це не покарання заради покарання, — пояснював Данило на зустрічі з бізнесом. — Це спосіб змусити ринок працювати на користь планети. І той, хто першим зробить свій бізнес «зеленим», виграє найбільше.
---

Його ініціативи почали викликати міжнародний інтерес. Данила запрошували в ООН, на саміти «зелених» технологій, до співпраці з провідними екологічними організаціями. Але він знав: головна цінність не в нагородах чи презентаціях, а в тому, що реальні річки, ліси й міста почали дихати вільніше.

Іноді, повертаючись пізно ввечері, він заходив на платформу моніторингу й дивився на карту: зелені точки лісів, синяви — чистих водойм, і це золото— міст, що успішно впроваджують нові стандарти. І кожного разу він відчував, що це лише початок.