Розділ 14 Богдан

- Ви можете розповісти мені про все, що вас турбує. Особливо, якщо це стосується Жені. Тому що я... я дуже винний перед нею. Тоді в лікарні я ж обіцяв, що буду поряд, підтримуватиму її й знайду хорошого реабілітолога. А коли отримав запрошення працювати тренером закордоном, одразу забув про все та про всіх. Думав лише про досягнення своєї мети. Все інше стало неважливим.

Вперше, за довгий час, я наважуюсь сказати правду. І озвучити ті думки, які наполегливо лізли в мою голову, а я робив усе, щоб позбутися їх. Але сьогодні, після розмови з Женею, вони ніби прорвали мою оборону і завдають удару за ударом, точно з такою ж силою, як і я зовсім недавно бив по боксерській груші. А коли я бачу стривожений погляд Ірини Олегівни розумію, що на мене та мої думки чекає ще не один боксерський раунд.

- Але ж ти досяг своєї мети. І твоя мрія теж збулася. А успіхи твоїх учнів говорили самі за себе. І перш ніж звинувачувати себе, подумай, як би склалося твоє життя, якби ти не прийняв того запрошення? Хіба б ти все життя не мучив себе сумнівами? - тихо промовила Ірина Олегівна, пильно дивлячись мені в очі. - Знаючи твій характер... Я впевнена, що ти вчинив правильно. А в іншому... Я не маю права та й не хочу засуджувати тебе. Це твоє життя, Богдане. А Женя... Знаєш, адже вона саме завдяки тобі зуміла швидко відновитися і повернутися в спорт. Я часто приходила до неї в лікарню, особливо після того...

- Як я помчав за своєю мрією? Не думаю, що мої пафосні слова та обіцянки, які я так і не виконав, змогли якось допомогти Жені, — гірко посміхнувся я.

- Богдане, я не знаю, що ти їй казав і обіцяв. Але свою обіцянку, яку, я так розумію, Женя дала тобі, вона виконала, — загадково посміхнулася Ірина Олегівна.

- Чемпіонат Європи? – тихо видихнув я.

- Ось бачиш, а ти кажеш, що забув про все. Те, що людина вважає за важливе для себе - ніколи не забувається. А Женя постійно говорила мені, що повинна обов'язково виконати обіцянку дану тобі. Хоча, якщо чесно, навіть я, зі своїм величезним спортивним досвідом... Каюся, я не вірила, що після такої тяжкої травми дівчинка зможе повернутися в спорт, — мабуть, згадавши події чотирирічної давності, важко зітхнула жінка. - Але... Багато хто казав, що повернення Жені - це диво. А я досі вважаю, що це її сила волі, цілеспрямованість, упертість і... обіцянка дана тобі. Яка, напевно, і була її головним стимулом для досягнення мети. 

– Женя завжди була сильною дівчинкою. І тоді в лікарні я бачив, як горіли впевненістю її очі. Вона ні на мить не сумнівалася, що повернеться у спорт. І чемпіонат Європи... Але тепер я ще більше нічого не розумію, — розгублено глянув я на Ірину Олегівну. - Я ж думав, що Женя звільнена від фізкультури, бо так і не змогла відновитись після тієї травми. І, якщо чесно, то був... неприємно вражений цим фактом.

- Ой, Богданчику, як виявилося, та травма була не найголовнішим лихом.Так, Женя сильна дівчинка, але я бачила, що після такої травми їй важко справлятися з навантаженнями. Та й усіх медалей не завоюєш. До того ж... Я помітила, що після перемоги на чемпіонаті Женя поникла. Ось знаєш, вона ніби розтратила всі свої сили на досягнення саме цієї мети та... Богдане, ти не ображайся на мене, але мені здається... вона чекала хоч якоїсь реакції від тебе. Ні, не подумай, що я звинувачую тебе. Адже в тебе був теж не найлегший період у житті. Все-таки чужа країна, інші правила життя. Загалом все інше. Та й Женя згодом наче заспокоїлася і стала колишньою. До того ж у неї особливо й не було часу сумувати, бо ми з Віктором Михайловичем умовили її стати тренером. Ти ж пам'ятаєш нашого директора?

- Звісно, ​​пам'ятаю. Він не дуже хотів відпускати мене у вільне плавання. Жалівся, що й так досвідчених тренерів не вистачає, — задумливо посміхнувся я.

- Так, хорошого тренера важко знайти. Адже тут і досвід потрібен. І бажання повністю віддаватись роботі. Діти, а особливо підлітки, адже вони відразу відчувають хто і як до них ставитися. А Женя для учнів завжди була своєю. І знаєш, Богдане, адже вони на неї дивилися з таким же захопленням, як колись вона дивилася на тебе. А про успіхи на різних чемпіонатах я взагалі мовчу. Там була повна віддача і... Загалом, я справді була рада, що Женя може реалізувати себе в тій справі, яка з самого дитинства була сенсом її життя. Але пів року тому під час тренування вона знову зазнала травми й... Я так розумію, що ти й сам уже встиг помітити, як сильно Женя змінилася.