Розділ 8

Не знаю які правила поведінки на його території озвучив друзям Валера, але різницю між минулими та сьогоднішнім спілкуванням я вловила майже одразу. І хоча мені все-таки важко вірилося в щирість і доброзичливість цієї компанії, але принаймні я дозволила собі хоч трохи розслабитися. Та й Антон ні на крок не відходив від мене, мабуть, намагаючись таким чином довести, що справді не дозволить нікому ображати мене. 

Хоча, якщо чесно, то я й сама цього разу налаштована більш ніж рішуче. І була готова дати відсіч будь-кому, хто спробує зачепити мене своїми шпильками. Особливо "головній змії цього тераріуму", яка підозріло принишкла і лише кидала на мене злі погляди. 

- Ну, ось, бачиш, дитинко, я ж казав, що ти навигадувала собі зайвого і мої друзі дуже приязно ставляться до тебе, - обійнявши мене за плечі, задоволено  усміхнувся Артем.

Святкування Дня народження Валери було у повному розпалі. Музика, сміх, танці. І мені сьогодні дійсно було більш-менш комфортно в компанії друзів Артема. Та й танцювати я дуже люблю. І Артем насилу вмовив мене трохи перепочити. І тепер, ми сидимо з ним на м'якому, затишному диванчику, спостерігаємо за  веселощами й... я зустрічаюся,  поглядом Інги, який горить ненавистю.

- Ага, особливо Інга. Прямо випромінює приязність і доброзичливість, — посміхнулася я, киваючи головою вбік дівчини яка, як ні в чому не бувало, танцює з друзями. - І мабуть, горить величезним бажанням потоваришувати зі мною.

- Жень, не звертай на неї уваги. Інга завжди мала... своєрідний характер. Вона змалку звикла отримувати все, що хоче. І будь-яка її примха має бути виконана. До речі, вона і з іншими дівчатами постійно свариться. Мабуть, хоче, щоб вся увага чоловічої частини нашої компанії належала тільки їй. 

– Тепер зрозуміло. Маленька, розпещена принцеса виросла і перетворилася на...

Я не встигаю договорити, бо музика різко замовкає, змінюючись радісним вигуком Інги:

- Так, хлопчики та дівчатка, досить танцювати. Підтягуємось до столу. Зараз наш іменинник загадуватиме бажання. Так що, швидко сідайте по своїх місцях, а я побігла за тортиком, — розпливається у щасливій посмішці дівчина і зі швидкістю звуку вилітає з кімнати. 

І ось ця її надмірна, просто фонтануюча радість уже починає напружувати мене. І хоча я ще не дуже добре знаю Інгу, але те, що розпещена принцеса помчала за тортиком... Судячи зі здивованих облич хлопців і дівчат, які розсаджуються за столом, їхня подруга зробила прямо героїчний вчинок. І ось це мене якраз і напружує. 

- Дивно, що це найшло на Інгу. Ніколи не бачив, щоб вона виконувала "прямі обов'язки обслуговуючого персоналу", - нахилившись до мене, тихо вимовляє Артем. - Відразу уточнюю - цитую її слова.

- Я навіть не сумнівалася, - усміхаюся я, відчуваючи, як усередині мене наростає погане передчуття.

А коли я підводжу голову і зустрічаюся з настороженим поглядом Валери, вже навіть не сумніваюся, що треба бути готовою до чергового "сюрпризу" цієї змії. І коли в кімнаті гасне світло, а Інга "випливає" з тортом, на якому горять свічки, я вмикаю режим "будь готова до будь-якої капості".

- З Днем народження тебе, Валерочко! Загадуй бажання і нехай вони обов'язково збудуться! - радісно щебече Інга, підійшовши до іменинника.

А Валера набирає більше повітря, смішно роздуваючи щоки, і дме на свічки, під радісні вигуки та побажання.

- Молодець! Усі свічки задув. Значить, все, що задумав, обов'язково збудеться. Ну, а тепер можна і продегустувати цей кондитерський шедевр.

І ось, здається, можна було б нарешті видихнути та розслабитися, адже Інга хоч і явно переграє, зображуючи просто неземне щастя і радість, але начебто не збирається...

- Ой, а я ж зовсім не подумала. Перш ніж різати тортик потрібно, щоб усі побачили, який він неймовірно красивий. А увімкніть світло, будь ласка, а я швиденько пробіжусь і покажу це диво...

"А ні, здається, гра тільки починається", - проноситися у мене в голові, коли Інга граційно "пливе" вздовж столу, тримаючи в руках торт.

 І коли вона з наймилішою усмішкою підходить до мене, я відчуваю, як кожна клітинка мого тіла напружується.

- Женю, подивись яка краса. Ти, мабуть, ніколи...

Мені вистачає однієї миті, щоб швидше інтуїтивно зрозуміти, ніж побачити, як таця повільно нахиляється і...

 Один різкий, впевнений помах руки й таця з тортиком змінює свою траєкторію. І просто неймовірно красиво та ефектно впечатується в лице цієї...

Шах і мат тобі, сучко! Валера, sorry за тортик, але впевнена ти зрозумієш, що іншого виходу в мене не було.