Вибач мені

4. Зміна межі

Я жив у бабусі. Я був настільки сердитий на пані Сюзен, що готовий змиритись з тим, що більше її дурних очей не побачу і не називатиму її мамою. Мені там жилося так, що я буду вдячний її до останніх своїх днів. Щоранку, коли йшов до школи, вона смажила оладки, варила суп, якого вже місяць не їв. Також, я ділився своїми рецептами. До школи я ніколи не спізнювався, міг гуляти весняними теплими вечорами до схочу. У Міс Кеті не було зайвих до мене слів, навіть якщо би і шукала - не знайшла б. У бабусі я шість днів. Пані Сюзен мною навіть не поцікавилася. Але й з рештою, вона казала: "Мені байдуже".

YanaGata

Подобається

#386 в Молодіжна проза
#70 в Підліткова проза
#605 в Сучасна проза

У тексті є: у тексті є щастя

Відредаговано: 28.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись