Іншого дня Дабу сидів під столом і притискав до себе гномика.
— Де мій Дабу? — у кімнату зайшов тато. — Чи тут живе тигр?
— Я майже тигр… але тигр тебе любить, а ти — ні, — видихнув Дабу. — Тому вибач, але я образився.
Тато присів на підлогу.
— Чому ти так думаєш?
— Бо ти після мультика не поцілував мене і не сказав «я тебе люблю». Моє серце забуло…
Тато обійняв сина.
— Вибач. Я завжди тебе люблю: коли працюю, коли мовчу і навіть коли втомлений. Та я скажу це уголос, щоб твоє серце не сумувало.
— Добре... Намалюй мені сердечко на долоньці.
— І собі намалюю, — відповів тато. — Щоб наші серця бачили одне одного.
Вони приклали долоньки разом — два сердечка зустрілися посередині.