Розділ 12

- А ви що тут робите? - Можливо, дещо не красиво таке питати в людей, які, судячи з усього, прийшли мене провідати, але я не очікувала побачити у палаті крім Лесі ще й Міру з Антоном. Тим самим Антоном, котрий по словах подруги відтягнув мене від Самойлової та по факту врятував від ще гірших наслідків. Якби я довела ту ідіотку до півсмерті, то думаю тяжко було б приписати легкі тілесні ушкодження. А так надія жевріла і жевріла вона завдяки цьому одногрупнику.

- Прийшли тебе провідати, ми за тебе переживали, ледве досиділи до кінця пар, - і обидва, що Міра, що Антон оглядають мене з ніг до голови, очевидно хочуть візуально зрозуміти, чи зі мною все гаразд. Чи немає дуже серйозних пошкоджень. А мені від цього стає ще прикріше, оскільки люди переймаються за мене, за моє здоров'я, а я їм з порогу "якого біса приперлися, валіть на всі чотири сторони".

- Та все добре, дякую вам, - тому щоб зам'яти свою першочергову реакцію на своїх особистих відвідувачів, підходжу спочатку до Міри та притискаю її до себе в обіймах, цілуючи в щоку, - а тобі окреме дякую. Величезна подяка, Антоне. Леся розповіла, як ти врятував мене від в'язниці.

Обіймаю й Антона, але звичайно обходжуся без поцілунку, це явно зайве. Я, чесно кажучи, не надто вірю в дружбу між хлопцем та дівчинкою. Рано чи пізно хтось починає проявляти до протилежної статі зацікавленість куди серйознішу, ніж дружню і тоді або гарним відносинам приходить кінець. Або дружба переростає у кохання. Правда таких випадків не так вже й багато, зазвичай все завершується провалом та з часом ненавистю одне до одного.

- Немає за що, тим паче ти сьогодні втілила мрію багатьох наших одногрупників в реальність, - задоволено промовляє Антон, а я щось не можу зловити його хід думок і куди вони прямують.

- Ти за що? - Багато хто з наших одногрупників бажає опинитися в лікарні? Чи як це розуміти?

- Самойлова вже всім набридла, ця вискочка вже багатьом стала поперек горла, тож сьогодні ти опустила її з небес на землю і практично вся група щаслива від цього факту. Ти б побачила їхні задоволені пики, коли ця королева отримала гарненьку від тебе прочуханку.

Ааа, он воно що... Ну так, це правда, Ірка обожнює наживати собі ворогів. Можливо, дівка й не спеціально це робить, це просто так само собою виходить, але манера її спілкування, її поведінка дратує багатьох і всі оминають Самойлову десятою дорогою, щоб не зустрічатися з цією гримзою. Щоб не стати об'єктом її цькувань та насмішок.

- То в тебе все вийшло? Ти змогла з нею домовитися? - Це вже Леська цікавиться, як пройшла моя мандрівка до палати скаженої одногрупниці. Чи не дарма я туди ходила. - Якщо ти кажеш, що Антон врятував тебе від в'язниці, то все тіп-топ? Скільки ця дурепа зажадала бабла?

- Як там кажуть - не кричи гоп, поки не перескочив? Так ось, поки все не тіп-топ, тільки "тіп", але все може залагодитися більш-менш добре для мене. Звичайно, штрафу не уникнути, але це куди краще, ніж сидіти п'ять - вісім років за ґратами. 

- П'ять - вісім років? За те, що ти цю дурепу поставила на місце? - Подруга шокована, та дивлюся і щелепи Міри з Антоном відвисли більше норми, скоро будуть ляскати по підлозі. 

- Так, п'ять - вісім років за тяжкі тілесні ушкодження, - підтверджую, що їм не почулося, а в самої мурахи знову мчать по тілу. Ніби то я вже чула цей термін, та ще й з вуст самого поліціянта, маю дещо звикнутися з цією думкою, але від реакції одногрупників знову впадаю в страх. Їх лякає цей термін, їх страшить те, що хтось може сидіти п'ять - вісім років за ґратами. А я і є той "хтось"... - Та є можливість перекваліфікувати цю ситуацію в набагато м'якішу і відповідно стаття буде не така сувора, якщо надати документи про мою вагіт...

Тут же замовкаю, прикушую язик, хоч і розумію, що більшість слова вже вилетіла з мого рота. Я практично спалилася. Практично здала себе з тельбухами. А тепер хочу зрозуміти по поглядах одногрупників чи зрозуміли вони про що я замовчала.

- Діано, вони знають про твій особливий стан, - Леся повідомляє це ніби це само собою зрозуміло. Начебто про це знав весь світ і тільки ці двоє до цього часу ходили в невіданні. - Ти мене вибач, але коли за тобою приїхала швидка допомога, то я повідомила лікарям про вагітність. Я точно не знала що з тобою, а що як це могло негативно відбитися на твоїй дитині. Тому тебе й повезли саме в цю лікарню. Для дівчат та жінок в положені.

- Ми ж нікому нічого не скажемо, - запевнила Міра, яка певно побачила замішання на моєму обличчі від того, що таємне ставало явним, - правда, Антоне?

- Навіть під тортурами нічого не розповім, - хлопець прикладає руку до серця, таким чином демонструючи, що він збереже мій секрет, - до речі, у мене дядько працює в правоохоронних органах. Якщо ти захочеш і якщо буде потрібно, то ти тільки скажи й він допоможе. Впевнений, що можна буде щось придумати, щоб залишити цю божевільну ні з чим. Ну, звичайно, крім нагадувань на тілі, що нічого носити корону серед людей та демонструвати всім навколо, яка вона цяця, а всі інші нещасні холопи.

- Дякую, думаю поки не потрібно, але буду мати на увазі, - запасний варіант це завжди добре. Не завадить на крайній випадок. 

- Можливо, якщо все не так вже й погано закінчилося, то набереш до своєї мами й повідомиш їй, що трапилося? Все одно якщо ти плануєш ще сьогодні покинути лікарню та відправитися додому, то тебе відпустять тільки в супроводі рідних. - Пропонує Леся, яка дуже добре знає мою рідну і явно не хоче від неї приховати правду. Не хоче втрачати довіри.

- Або до твого коханого, - підтримує дівчину Міра, а мене в холодний піт кидає від згадки про Девіда, - якраз і познайомимося особисто.

А тобі навіщо? Нащо тобі знайомитися з ним особисто?

- Ооо, буде у тебе Антон роботка, буде, - я не встигаю поставити ці питання одногрупниці, бо мене, на щастя, випереджає Леся й всі погляди тут же спрямовуються на неї, - будеш стримувати нашу Міру, бо Діанка там такого красунчика собі відхопила. Закачаєшся.