Альбом

"А: Я Аліса, мені 26 років. Біас? Не знаю, мені всі подобаються. Як я стала фанаткою BTS? Думала, що моя історія унікальна, але по світу знайшлося сотні тисяч таких людей, як я. Тож зараз нікого не здивую, якщо скажу, що вони врятували моє життя.

1: Ооооо, так, як це трапилось у тебе?

А: Зараз я сама цього не розумію, але тоді мені здалося, що моє життя дійшло кінця, тому я сховала пігулки в себе під подушкою, і чекала зручного моменту, щоб з цим всим покінчити.

2: Божечки...

3: Так, бідолашка.

А: Я памʼятаю, як одного разу вночі я листала стрічку ТікТок, і почула одну пісню.

А: Я не знала про що вона, хто виконує, але я слухала її 24/7, і чомусь мені ставало легше. Чомусь проблеми стали такими дурними, що зараз я з цього посміхаюсь, адже з того моменту багато чого змінилось, я змінилась. Але дещо зі мною, думаю, назавжди. Це BTS - та їх музика.

1: як же я тебе розумію...

3: Тааак, як би не вони, не знаю, щоб я робила.

2: Вони наші сонечка...

3: А яка пісня то була?

А: Fake Love

2: Оооо, вона одна з моїх найулюбленіших пісень."

Я посміхнулась в екран, заблокувала телефон і зібралась виходити з дому, останній раз кинувши погляд в дзеркало. Хоча я і була симпатичною, та декілька зайвих кілограм потрібно було скинути, тільки як? Моє життя складалось з безкінечних перепадів ваги, через гормони, що примушувало комплексувати, і кожен раз діставати то мішкуватий одяг, то навпаки. Нарощене волосся було зібране в пучок і я вже себе карала за те що наростила його саме на літній період, бо ненавиділа ж збирати зачіски. Про макіяж взагалі неможливо було думати. Біле плаття, яке прикривало зайві кілограми, розвівалося від кожного руху, і трішки додавало самовпевненості. Кажуть, що по зовнішньості можна оприділити хто у дівчини біас. Дивлячись на відображення, я б все одно не сказала, хто мій.

Надворі вже була неймовірна спека під 40 градусів, хоча годинник показував тільки девʼяту ранку. Який би одяг зараз на мені не був, все одно через кілька секунд він вже неприємно лип до тіла. На щастя, мій співробітник, який був на пару ще й коханцем, забирав мене з дому, тому потрібно було пройти всього три метри до машини в якій був кондиціонер, так само, як і на роботі. Телефон знову завібрував, в чаті українських Армі хтось написав: або ж відповідь на моє повідомлення, або взагалі змінили тему обговорення. Не знаю, що мене примусило вступити в чат Армі, напевно те, що з моїх оточуючих ніхто не розуміє моєї любові до BTS, моїх переживань кілька років тому, та яким чином сімка хлопців за тисячі кілометрів могла когось врятувати. Мама, коли побачила, що в мене зʼявилися фотографії з бантан - зафукала, сказала, що мені потрібно думати, як заміж вийти та внуків принести, а не страждати за якимись примарними корейцями.

"В тебе дитинство в жопі заграло?" - як зараз я памʼятаю її слова.

Я сіла в машину насолоджуючись прохолодою салону, і одразу дістала телефон. В чаті вже почали обговорювати спеку та тяжкість роботи, тому я вирішила нічого не відповідати.

- Як справи? - спитав Назар і різко стартонув з місця.

- Ауу, Аліса, ти тут? - знову запитав він.

- А? А, так, все норм, а ти що? - відсторонено спитала я.

- Та теж, ти готова до зустрічі? Якщо все пройде добре, то ми отримаємо один з найприбутковіших клієнтів, - мрійливо зітхнув Назар.

Рік тому ми відкрили своє невелике рекламне агенство і зараз працюємо більше на виплату боргів, але обидва раді, що це вже своє. Тож вдень я керівник, а ввечері проста дівчина-фанатка, яка моніторить новини, фото, відео з тими самими корейцями. Назар, як і всі інші знайомі завжди фукає, коли бачить шпалери з ними, не дозволяє вмикати їх пісні, а коли приїжджає до мене ввечері, то мені завжди треба ховати будь-що повʼязане з BTS, при чому задля свого ж спокою, адже він спочатку хвилин двадцять буде читати лекцію за них, і лише потім поцілує. Нащо тоді він мені? Не знаю, напевно просто для здоровʼя. Перший час, коли я тільки починала фанатіти від бантан, я в сторону здешніх хлопців навіть дивитися не могла. Тоді в мене з Назаром була перерва у відносинах місяця в три-чотири. Але він не здавався і все ж таки повернув мене до сурової реальності.

Весь день на ногах, з одного кабінету в інший, швидкий перекус самою нездоровою їжею, за яку ввечері буду себе карати, коли стану на ваги, і нарешті вже майже кінець дня.

- Гей, я заїду сьогодні? - запитав Назар сівши навпроти.

- Подивимось, - я навіть не підняла на нього погляд.

- Тобто подивимось? Я приїду, - випалив він.

Мій телефон завібрував. На екрані світилося повідомлення від пошти: "Ваша міжнародна посилка прибула в поштомат."

- Що? - викрикнула я на весь кабінет. На обличчі одразу ж заграла широка посмішка, Назар сидів здивовано кліпаючи очима, - вибач, не сьогодні, давай завтра.

- Ти куди? Аліса?

Я швидко викликала таксі, та нічого не пояснюючи вибігла з кабінету. На пошті мене очікував альбом. Мій перший за життя альбом.

Не знаю чому я не замовляла нічого офіційного раніше, напевно вважала, що мені це без необхідності. Але коли я побачила новини про вихід альбома Чіміна, я вирішила, що він мені ну дуже потрібен. Тому зараз просто летіла за ним. Я вже бачила, що отримували Армі в альбомах, але коли його тримаєш - це ж зовсім інше. Я із трепетом несла його додому, ледь стримуючись, щоб не розпакувати прямо посеред вулиці.

Нарешті, двері за мною зачинились і я незважаючи ні на що кинулась відкривати свою найціннішу покупку в цьому році. Мені здалося, що навіть у паперу якесь своє особливе звучання. Руки тремтіли. Нарешті я побачила обкладинку альбому "MUSE".

- Я так тебе чекала, - промовила я в голос.

Перебираючи кожну сторінку фотобуку та фотокарток я не одразу помітила невеликий клаптик паперу. На ньому було якесь повідомлення на корейській, номер, кʼюар код, а внизу примітка на англійській. Я відклала його в сторону та продовжила повільно перебирати кожне фото, уважно придивляючись та посміхаючись кожному. Коли сонце вже сіло, картки були на своїх місцях, з ноутбука грала пісня Чіміна "Be Mine", я знову звернула увагу на той клаптик паперу, який тепер поодиноко просто лежав на столі. Придивившись, я в голові переклала надпис на англійській: "Привіт, це Чімін із BTS, дякую, що придбали мій альбом. Це мій номер телефону, напиши мені."