Везіння в житті

1 Глава

 Мене звуть Діна мені 15 і я важаю себе старою. Хоча це типу не дуже нормально. В я знала, що мої однолітки думали як поскорше вирости. Я цього не прагнула тому замість хлопців у моїй голові були книги до одного дня.

  Одного сонячного дня мама сказала, що ми їдемо до бабусі і потрібно зібрати речі. Я була цьому не дуже рада бо там не було інтернета і книги читати не виходило. Тому з таким горем та смутком я поїхала в село. Щей на місяць, що важала покаранням. 

  Коли ми приїхали то там було дуже спекртно та гарно. Повсюди була зелена травичка, ще виднілось озеро. Я вже майже забула про свої розчарювання. Але коли я спустилась до річки, щоб помалювати, щось гарне. Я побачила того хлопця....




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше