Світ дня.

 *****************СВІТ ДНЯ******************

Наступні дні у затишній лісовій хатині Кая минали в інтенсивних тренуваннях. Яро опановував дедалі складніші аспекти володіння силою Сонячного Символу, його золотаві енергетичні щити ставали міцнішими, а атакуючі золоті батоги – точнішими та потужнішими. Мирослава ж під керівництвом Кая, вчилася керувати своєю емпатичною силою, розпізнавати приховані наміри та відстежувати енергетичні сліди служителів Вежі Згаслих навіть на значній відстані. Срібляний Шепіт завжди був поруч, його тихе муркотіння допомагало Мирославі зосередитися та зміцнювало її зв'язок зі світом Відлунь

Але одного ранку звичний ритм їхнього життя порушився. Прокинувшись на світанку, Яро та Мирослава не знайшли Кая ні в його кімнаті, ні в жодному куточку будинку. Його звична присутність, спокійна та мудра, зникла без жодних пояснень. Вони обійшли всю територію навколо хатини, заглянули недалеко в ліс, але старий Страж зник, не залишивши жодного сліду.

Стурбовані, вони спробували покинути обійстя, щоб вирушити на його пошуки, але їхній шлях несподівано перегородив Тіньноходець. Велична тіньова постать, зазвичай невидима для їхніх очей, цього разу постала перед ними у своїй майже матеріальній формі. Його темні очі, що світилися холодним фіолетовим світлом, не виражали ворожості, але його потужна постава та тихе, попереджувальне гарчання не залишали сумнівів у його намірах – він не дозволить їм піти. Зрозумівши, що Тіньноходець діє за наказом Кая або відчуває якусь небезпеку, Яро та Мирослава неохоче відмовилися від своєї спроби та повернулися до тренувань, сподіваючись на швидке повернення старого Стража.

Минуло кілька тривожних днів, сповнених невизначеності.

І раптом, коли переживання почали переповнювати їх, біля порога хатини з'явився портал, з якого вийшов виснажений Кай. Але він був не один. Його супроводжували дві величні постаті, що нагадували людей, одягнених у сяючі вогняні обладунки. Їхній обладунок випромінював внутрішнє полум'я, що не обпікало, а скоріше нагадувало застиглу лаву, з тріщинами, крізь які пробивалося яскраве помаранчеве світло. Їхні обличчя були приховані під шоломами, що формою нагадували голови хижих птахів, а в руках вони тримали довгі палаючі мечі, від яких у повітрі відчувалося ледь вловиме тепло. Їхні рухи були плавні та злагоджені, випромінюючи силу та цілеспрямованість.

"Яро, Мирославо, " - спокійно промовив Кай, в його голосі відчувалася втома, але й задоволення.

-Дозвольте представити вам перших Стражів Плетива. Вони пробудилися після відродження Сонячного Символу і за законом світів повинні служити тому, хто його пробудив. Мені вдалося привести їх сюди. Вони стануть нашими союзниками у майбутній боротьбі.

У мовчазному привітанні Стражі приклали руків'я своїх палаючих мечів до обладунків у районі грудей, де, ймовірно, знаходилося їхнє серце. Від їхнього дотику вогняні обладунки спалахнули яскравіше, а в повітрі відчувся ледь вловимий жар. Їхні шоломи-маски залишалися незворушними, але в їхній позі відчувалася повага та готовність до служіння. Тепер їхній невеликий загін поповнився могутніми союзниками з самого серця Плетива.

Німий подив скував рухи Яро та Мирослави. Їхні погляди металися між величними вогняними постатями та спокійним обличчям Кая. Здивування на їхніх обличчях було таким глибоким, що на мить вони втратили дар мови.

Яро широко розкритими очима дивився на палаючих воїнів, намагаючись осягнути побачене. Істоти з вогню та металу, що стояли перед ними, здавалися втіленням сили та магії, історіями, що зійшли зі стародавніх легенд. Він відчував їхню потужну енергію, що пульсувала в повітрі, і не міг повірити, що ці величні створіння тепер є їхніми союзниками.

Німий подив скував рухи Яро та Мирослави. Їхні погляди металися між величними вогняними постатями та спокійним обличчям Кая. Здивування на їхніх обличчях було таким глибоким, що на мить вони втратили дар мови.

Яро широко розкритими очима дивився на палаючих воїнів, намагаючись осягнути побачене. Істоти з вогню та металу, що стояли перед ними, здавалися втіленням сили та магії, історіями, що зійшли зі стародавніх легенд. Він відчував їхню потужну енергію, що пульсувала в повітрі, і не міг повірити, що ці величні створіння тепер є їхніми союзниками.

Мирослава застигла, ледь чутно зітхнувши. Її рука міцніше стиснула руку Яро, шукаючи підтвердження реальності подій. Вона відчувала їхню незвичайну присутність не лише фізично, а й на тонкому енергетичному рівні. Її емпатична сила вловлювала в їхній мовчазній позі непохитну рішучість та готовність до бою. Її розум відмовлявся повністю усвідомити, що такі істоти, народжені в іншому світі, тепер стоять пліч-о-пліч з ними.

Німий обмін поглядами між Яро та Мирославою відображав їхнє спільне збентеження та захоплення. Це було за межами їхнього розуміння, неймовірно та водночас сповнене надії. Присутність Стражів Плетива відчувалася як вагомий аргумент у майбутній боротьбі.

****************************СТРАЖІ***********************

Яро обережно наблизився до одного зі Стражів, простягаючи руку. Той мовчки схилив голову у своєму птахоподібному шоломі. Мирослава ж, відчуваючи їхню стриману енергію, спробувала зазирнути в їхні думки, але наткнулася на стіну спокою та рішучості. Сріблястий Шепіт обережно обнюхав палаючі обладунки, видаючи тихе задоволене муркотіння.

Далі тренуванням молоді під керівництвом Кая почали стражі. Вогняні воїни демонстрували неймовірні бойові вміння, їхні палаючі мечі розсікали повітря з неймовірною швидкістю та точністю. Яро намагався копіювати їхні рухи, вливаючи в свої атаки силу Сонячного Символу. Стражі ж, здавалося, інстинктивно відчували його зростаючу міць, коригуючи його удари та навчаючи нових прийомів. Мирослава використовувала свою емпатію, щоб відчувати їхні наміри під час спарингів, вчасно попереджаючи Яро про небезпеку.