Весна іде! Не просто календар,
А та Весна, що спалює кайдани криги,
Відкривши небу свій ясний вівтар.
Вона читає білий світ, мов відкриту книгу.
Відчуйте подих — теплий, ледь живий,
Як перший рух дитини в колисці світла.
Земля зітхає. З-під снігів, з-під завії та мрій,
Душа пробуджується, квітами заквітла.
Ще вчора панувала тут зима,
Холодним поглядом сковуючи простір,
Але сьогодні вже нема! Нема!
Весна прийшла. Весна — цариця, а не гість.
І кожен промінь, що пробився крізь хмари,
Як стріла Амура, б'є в серце землі,
Відроджуючи життя, любов і чари,
Змиваючи всі біди та жалі.
Зима відійде. Пам'ять про неї миттю розтане,
Як сон, що зник на світанку.
Весна іде! Вона єдино, що є,
Пробудження життя, любов і нескінченна казка.
Відредаговано: 22.03.2026