Весняний ресуанс
Мит
Крізь терни болю і крізь дим проклять,
Де кожен погляд — наче гостре лезо,
Вони навчились вірити й чекать,
Тримаючи кохання обережно.
Була вона, як дика троянда,
Що в офісних стінах свій трон здобула,
Своєю пристрастю, немов лаванда,
Всі перепони й тіні промайнула.
Максим стояв — мов скеля серед бурі,
Він взяв її, приборкав дикий норов.
І розійшлися хмари ці похмурі,
Лишивши в минулому сором і докір.
А що ж Артем? Він вирвався з полону,
Де Роза в’янула в істериках своїх.
Він відійшов від звичного перону,
Щоб змити з серця цей важкий гріх.
Настя в щасті, в очікуванні дива,
Роза з Андрієм — в клітці золотій.
А пара наша — вільна і вродлива,
Танцює вальс на попелі надій.
Блищить сапфір, і клятви вже пролиті,
Нема секретів, інтим не під замком.
Вони — єдині в цілому світі,
Зігріті вічним, сонячним теплом.
Відредаговано: 22.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
