Ще вчора сон дрімав у голих вітах,
І небо було сірим, мов печаль,
Але сьогодні — в сонячних завітах
Розтанула зими холодна сталь.
Прокинувся підсніжник білопінний,
Пробив кору залежалих снігів,
І вітер, наче музика, незмінний,
Співає нам про волю берегів.
Бруньки набрякли соком золотавим,
Верба схилилась низько до води,
І ранок вмився променем ласкавим,
Залишивши на пам’ять нам сліди.
Вже птаство кличе небо у дорогу,
І кожна гілка дихає життям.
Весна прийшла — розвіяла тривогу,
Даруючи любов серцебиттям.
Відредаговано: 22.03.2026