Важкий цей день, немов свинцеві хмари,
Газети в руках — як листи у нікуди.
Хтось просить більше, мов цілющі чари,
А хтось відходить, мов від зла чи бруду.
«Мені не треба!» — б’є немов по серцю,
І «терміново!» знову десь звучить.
Буденність сипле в очі гострим перцем,
І хочеться на мить усе спинить.
Та серед тих, хто мовчки йде повз тебе,
Знайдеться той, кому потрібне слово.
Не всім дано злетіти прямо в небо,
Не кожен чує весну загадкову.
Хай втомлені сьогодні твої руки,
І світ навколо — ніби сірий дим.
Ти крізь папір і ці робочі муки
Лишайся резонансом живим.
Відредаговано: 06.03.2026