https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1678724257_3.jpg
Весняний дощ
Ти мене не забувай!
Ти вже пішов…
Пішов назавжди.
Не чую кроки я твої.
І не повторюю, як мантру,
Ім’я солодке уві сні.
Ми різні,
Ніби сонце й місяць,
Як чорне й біле,
Як вогонь і лід.
І щастя наше вже ніколи
Не озирнеться нам услід.
Ми втратили його,
Нема надії,
Не доганяй його тепер.
Лиш кров у скронях запульсує,
Коли згадаю я тебе.
Отак пішов ти…
Не сказавши:
«Кохана, мила, прощавай!»
Тільки далеко пролунало:
«Моя – навіки!
Ти мене не забувай!»
Відредаговано: 13.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
