Реєстрація

Весняний дощ

Ти мені пробач…

Я винна.

Ти мені пробач

За всі

Безсонні мої ночі,

За трепет у душі

І плач,

За зустрічі наші короткі.

За те,

Що серце, наче птах,

З грудей постійно рветься.

До тебе,

Десь у далечінь,

У невідомий світ,

У гори,

За море

І у забуття,

Де інше,

Невідоме нам, життя.

Де щастя наше,

І любов, і квіти.

Де разом ми

І наші діти –

Думки,

Що не дають заснути

Й шепочуть тихо:

"Розумом

Кохання не збагнути!"

Вікторія Рудь

Подобається

#1901 в Різне
#458 в Поезія

У тексті є: кохання і біль, приречена краса, втрачене щастя

Відредаговано: 13.03.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше