Весна кохання

Кохання весни (Частина III)

​Кохання весни (Частина III)

​Я збираю по шматочках власне серце,

Що у грудях б'ється об холодний стіл.

Ти для мене був — як кришталеве джерело,

А став — безоднею з отруйних стріл.

​Весна цвіте навколо, а мені — зима,

Бо у цьому світі твого подиху нема.

Я кричу у безвість, та збивається дихання:

За що мені таке безжальне покарання?..

​І падають пелюстки снігом на листки,

А я шепочу тихо тріснутими устами:

«Ми так кохали... та розбили нас віки.

Тепер лиш дощ торкається нас обох... сльозами».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше