Розділ 29

Марево...

Колись давно, у самий розпал війни, жінка на ім'я Айска забрала її із собою через портал до іншого світу. Вона пообіцяла захист та стерти її печаль і біль, давши їй випити зілля, після якого її пам'ять зникла, і вона втратила всі знання про Локхоль, а найголовніше — зв'язок із Крістіаном. Вона забула жорстоке минуле, дивний порятунок, свою ідентичність та дружбу з нащадком Велетів, принцом перевертнів, що завжди був у її серці. І хоч більша частина правди відкрилася, питань ще залишилося багато.

Чому Айска врятувала тільки її, а Марієд ні? Не згадати, але тепер стає зрозумілим, що вона їй не рідна мати, і, напевно, її справжні батьки загинули. А Юліан? Не рідний, але все ще братик!

Маріанна мучилася уві сні й намагалася пов'язати теперішнє з минулим.

Вона лежала на смарагдовій шовковій постелі й крутилася з боку в бік. Пахло трояндами й вином. Свідомість усе ще була як у тумані.

— Скоріше приходь до тями! — пролунав поруч знайомий хрипкий голос.

Маріанна неохоче розплющила очі. О, її голова… Знову все змішалося. Хто друг, хто ворог? Вона не здивується, якщо навіть Крістіан виявиться зрадником. У Локхолі хоч комусь можна довіряти?

Вона озирнулася навколо себе, глянула на ліжко, обвите терням та трояндами, а потім на знайому постать у кутку кімнати, у світлі полум'я свічок.

— Мінхю! Я знаю, що ти мене ненавидиш! Але якого біса ти на боці Королівства Шипів? — перше, що вимовила дівчина, намагаючись скласти докупи пазл і вийти з цього бісового лабіринту загадок.

Сай склав руки за спиною і знизав плечима.

— Хто сказав, що я на чиємусь боці? — підступно запитав він, дивлячись на неї крізь тьмяне скло окулярів. — Я дію у власних інтересах. Дозволь пролити тобі світло на події минулих років, коли тебе, шановна, не було в Локхолі, хоча ти мала тут бути! З милості нашого Крістіана, який подбав про твою безпеку, ти зникла з цього світу. Але ніхто не сказав, що тебе забрала Айска, ця зрадниця й утікачка. Альви звинуватили всіх навколо в твоєму вбивстві, викраденні, зникненні! І це тільки поглибило конфлікт. Війна стала руйнівною для всіх королівств півночі. Особисто я залишився без сім'ї через твою драму. А Крістіан мовчав, мовчав і мовчав про те, що бачив тебе з утікачкою Айскою! — він вилив це на одному подиху, у переплетенні з легким гнівом, жалем і роздратуванням. Його голос трохи осів, а образ стійкого альфи похитнувся через ледь помітне тремтіння.

— Ти збираєшся мені мститися? — спитала дівчина, підводячись із ліжка.

Терня тут же обвило її ноги, і шипи поранили шкіру, що викликало моментальний біль.

Пастка.

Мінхю несхвально похитав головою і сів у крісло навпроти Анни. Закинув ногу на ногу, владно.

— Ні, це важко назвати помстою. Скоріше, я намагаюся розставити все по своїх місцях. І, можливо, запобігти майбутнім конфліктам. Бачиш, я від самого початку знав, де твій брат. Ба більше, він тобі не рідний брат. Але це несуттєво! Я знав, що Юліан у Царстві Ночі. Ця магія, яка зруйнувала лист Астролета, — ну, це робота Сіріуса, це його запах! З першої нашої зустрічі я знав, що ти будеш великою проблемою. І моя цікавість до твоєї персони призвела до розгадки твоєї особистості, і я випередив у цьому всіх!

Мінхю нарцистично насолоджувався своєю перевагою та майстерно виконаною роботою детектива. Він пишався собою і своїм впливом на ситуацію.

— Ти багато говориш, а я досі не можу зрозуміти, чого ти намагаєшся досягти, Мінхю? — Маріанна не збиралася давати слабину. Вона не слабка жертва, не покірна і не збирається грати в гру, правила якої їй невідомі.

Сай кашлянув у кулак.

— Вибачаюся, дійсно міг заплутати. Але скажу одне — я служу державі, одній-єдиній, північній державі та миру. Королівство Шипів, Віллеонхоль, вільні перевертні та навіть альви — усе це північ, яку зруйнували війни. Крістіан занадто гордий, щоб шукати перемир'я з кимось. Принаймні, я вважав так до того моменту, як він, керуючись моїми порадами, через тебе, мила, уклав перемир'я з вільними перевертнями. Це означає, що компроміс можливий. А компроміс запускає механізм миру. І це вигідно нам усім!

Він сперся ліктями на підлокітники і склав пальці в замок. Смикнув бровою вгору, натякаючи на свій геній та «правильне» бачення ситуації.

— І в мене є якась роль, так? Я шестерня в цьому механізмі? — з підозрою спитала Маріанна, знову відчуваючи себе справжньою принцесою Астрід.

— Ти кмітлива, бо так. Зараз я тут, у палаці Данієля Астролета, тому що Крістіан готує напад. Він веде сюди військо, як істинний генерал! А наше з тобою завдання — не дозволити цій війні відбутися! — Сай прозоро відкрив свій план і виглядав при цьому вкрай переконливим. Це було логічне пояснення його дій, хоча й не виправдовувало методи.

Дівчина встала з ліжка, ігноруючи терня, яке намагалося втримати її в полоні.

— Як? — її питання було коротким, але рішучим.

Мінхю не змусив чекати з відкриттям деталей свого плану:

— Це буде дуже складне завдання, де нам обом доведеться проявити неабияку кмітливість, таланти і терпіння. А ще виглядати впевненими. Це буде майстерна авантюра, спрямована на те, щоб заплутати всіх! Ніхто не знає про глибину твоїх стосунків із Крістіаном, тож ти гратимеш, ніби закохуєшся в Данієля, а я тим часом займуся Марієд і…

Їхню виняткову розмову хитро підслуховував Гортьє Кан, що таємниче стояв по той бік дверей. Але збирав він інформацію рівно до того моменту, поки до його скроні не був прикладений револьвер — Віолет швидко взяла посіпаку під свій контроль.

— Відійди на десять кроків від дверей і забудь усе, що чув! А то я натисну на курок, і твої мізки намалюють нову картину на цьому полотні! — кивнула вона в бік олійного шедевру на стіні.

...

Тим часом завзятий та войовничий Крістіан Велет готував військо перевертнів до нової військової кампанії та нападу на Королівство Шипів. Розробка плану, і насамперед позицій авангарду, вимагала від нього зосередження та занурення в мистецтво війни. Відсторонений від романтичних почуттів, він через образу зміг досягти бажаного ефекту і розробив план.