Розділ 11

Вишукана читальна зала зустріла господаря тишею і світлом сотень свічок.

Кріс опустив дівчину з плеча й акуратно посадив її за читацький стіл. Сам, доки вона вмощувалася на стільці, відступив на кілька кроків і притулився до стелажа. Кинув погляд на своє плече. Чорт, поки ніс її, устиг утратити чимало крові (а ще зовсім забув про поранення). Рикнувши, він приклав долоню до рани й почав лікувати її вогнем. Невдовзі скривився від болю і різко відсмикнув руку. Що ж, доведеться ще раз спробувати, і бажано без одягу, а то нитки розплавлялися під полум'ям його магії, що призводило до ще більшого болю. (Хоча роздягатися зараз, при ній, йому взагалі не хотілося).

— Кулю витягнув, а залікувати забув. На Мінхю довелося відволіктися, — пробурчав він собі під ніс і закинув голову назад. За мить полегшено зітхнув. Біль стих.

Анна уважно спостерігала за його діями. Непоганий чоловік, хоробрий, мужній, шкода лише, часом буває дуже злим і нестриманим. З таким і не страшно, і страшно одночасно. Від інших захистить, а сам може й погубити… Та, можливо, його можна перевиховати? Зазвичай таких дружина доводить до ладу, хороша дружина, угу.

Крістіан скинув із себе брудний піджак і розпрямив плечі. Морально готувався до допиту і повторного лікування.

— Скільки тобі років, Анно? — буркнув він, навіть не підводячи на неї погляду. Ніби запонки на манжетах сорочки хвилювали його більше.

— Двадцять два! — вигукнула дівчина, сидячи за столом, ніби учениця за шкільною партою.

Крістіан схвально кивнув.

— На вісім років молодша за мене, значить, — з легкою усмішкою мовив він, продовжуючи роздягатися. Сам не помітив, яким тоном це бовкнув, та й збентежився на додачу. Вісім років... Ніби ця різниця у віці мала якесь значення в даній ситуації? Хіба що сам цей допит мав зовсім інше значення?..

Маріанна хитро усміхнулася.

— Хотів би мати таку молоду дружину?

Вона швидко допетрала, про що він зараз думає.

Чоловік відірвався від розстібання ґудзиків на жилеті й глянув на неї, безсоромну руду бестію.

— Ти вже достатньо досвідчена. З тобою не пограєшся без втрати нервів! Я це зрозумів. І вік тут ні до чого!

Анна важко зітхнула і підперла голову кулаком.

— Усім мілордам потрібна незаймана, скромна дівчина. А я не така!

Крістіан дістав хустинку і витер обличчя від крові, при цьому не відриваючи від Анни хижого погляду.

— Мені байдуже на це! Якби справа дійшла до одруження — я б одружився. Бо загалом наявність ворожого коріння хвилює мене більше, ніж відсутність цноти! Тому краще скажи, ким доводишся Астролету? — поставив він питання руба.

Анна сердито склала руки на грудях. Нахабно закинула ноги на стіл і відвела погляд убік.

— Не знаю, про кого ти, узагалі не знаю, а-а! Завівся і бубниш одне й те саме! — уже не витримала вона його тиску і розкричалася на всю читальну залу (і байдуже, що в бібліотеці потрібно поводитися тихо).

Генерал скептично підняв брову й палко скинув із себе жилет так, ніби після цього мав накинутися на міледі й повалити її на землю, щоб кохатися.

— Чому не хотіла йти з гвардійцями? — проричав він і зубами стягнув рукавицю.

Дівчина визнала його дію звабливою, але сама атмосфера була морально важкою і доволі неприємною. До чого всі ці допити, якщо правда лише одна?

— Тому що я їх не знаю! Чи ти пропонуєш мені ходити кудись із бандою чоловіків-незнайомців?! — запально відповіла вона і знов відвернулася. Брати участь у цій мізансцені їй узагалі не хотілося. Допит ставав не те що втомливим, а вже вкрай нестерпним! Так далі не піде. Час викреслювати зі сценарію ці безглузді репліки.

Крістіан здавався задушливим і нудним. Їй-богу, та годину тому їй було набагато веселіше в компанії кота і пса. А тут чоловік ніяк не міг утримати її інтерес. Навіть не вірилося!

— У чому сам план? — знов душнив він. — Звабити мене, вбити, вивідати важливу інформацію?!

Маріанна через силу підняла на нього погляд. У цей момент він якраз спустив сорочку з плечей і знов обпікав свою рану вогнем.

Міледі обвела його поглядом. Як можна бути таким нудним і водночас таким гарячим?! Поки він лікував свою рану, перетворюючи її на шрам, вона вже встигла триста разів упіймати себе на думці, що він красень! Але якщо він знов почне говорити всі ті нудні речі, то вона, чесне слово, іншого разу сама його підстрелить.

— У мене на тебе нуль планів! — заявила так заявила. Щоб він відірвався від справи і відчув, що на його нервах хтось зіграв, мов на музичному інструменті.

Крістіан скривив свою коронну зухвалу пику і процідив, ледь розтуляючи вуста:

— Авжеж… нуль.

Дівчина вже кипіла від люті. Ну все, досить його шкодувати! Час діяти у власних інтересах.

— Поганих — так, нуль… — зронила вона, оглядаючи свій манікюр. Уся така незалежна і не зацікавлена в його персоні. Але її слова… вони зуміли його зачепити.

Крістіан аж дихати перестав. А непоганих планів скільки? І які це «непогані»? Його миттю кинуло в жар.

А Маріанна знов вдалася до театрального бачення світу та гри.

— Моя б воля, я б тебе обпланувала з ніг до голови, — заявила вона, дивлячись на нього з-під лоба.

Крістіан аж похитнувся, ніби його блискавкою вразило. Йому здалося, чи Анна дійсно зараз закусила нижню губу?!

— Для чого тебе сюди відправили? Зізнавайся, по-доброму! — бог свідок, він з усіх сил намагався втримати образ.

Маріанна вільно відкинулася на спинку стільця.

— А якщо не зізнаюся, то що? — спитала вона воістину зухвало і з певною провокацією.

— Пошкодуєш! — пирхнув Кріс, продовжуючи залишатися неприступним. Ні-ні, ці ігри не для нього. Він дав собі слово!

Анна розлютилася. Глухий, нахабний, зарозумілий ідіот! Намалював у своїй голові рожевих поні, набудував повітряних замків, а вона мусить страждати через його фантазії!