Розділ - 33. Знову дім привидів.

Скриня справді світилася, але то був не привид..

– Саш, ти геній! - сказали хлопці одночасно. – Це місяць світить на скриню, яка вкрита простирадлом, щоправда наполовину чорним… А біле відбиває світло!

– Точно, це ж дідусева скриня, вогнетривка… Це означає…

Все точно. Вони знайшли її… Це та сама весільна сукня, проте трохи… ну… 

– А… чому вона… 

Всі стояли в шоці, адже ніхто навіть припустити не міг, що вона ще збереглася, навіть в такому вигляді:

– Випрати не проблема, а там попрасувати, лак… і буде як новенька. - швидко сказав Олексій. - Допоможіть мені її завернути.

Хлопці її склали і гайда додому. Проте…:

– Хлопці, а що ви тут робите?

На кордоні був Колбасович. 
– Дивись в нас мало часу, ми обіцяємо все тобі розказати, але завтра, не кажи нікому… 

– А що вже знов в сумці? Малина?

Побачив, що якась брудна сукня і подумав, що нічого серйозного, звичайні ігри. Врешті погодився:

– Щоб завтра мені написали пояснювальну, йдіть уже! То малина, то смородина, то сукня якась…

Сказав їм усміхаючись вслід…

***
Ночувати залишились у Снейта. А сукню, замочивши в гарячій воді залишили на горищі… Проспали ввесь ранок. 

– Хто піде до Колбасовича писати пояснювальну цього разу? - спитав Льоша спросоння, як тільки встав відразу про це згадав. 
– Ти спитав, ти іди…

– Не, я не хочу. Я минулого разу писав…

– Іди ще раз, наступний раз Снейт піде… - сказав Ярик. - А я поки піду гляну…

Тут задзвонив телефон…

– Ало… Так… Так, зараз Льоша прийде… Що? Кого…? Нас? Всіх? … Зараз ідем… Добре.

– Хлопці Лендимол дзвонив!

– Що хотів? Срочно? 
– Назар, де твоя мама? - питає Ярик вже остаточно проснувшись.

– Вона вранці приходила, сказала, що пішла в гості до Лізи Михайлівни, повернеться в обід. Я не встиг сказати їй про сукню…

– Хлопці, підйом! Мерія приїхала, нас звуть! 
Ці 4 слова підняли краще за відро води. За годину вони вже були в центрі…

Так як наші герої спали лише 4 годин, то виглядали такими… що аж самому, дивлячись на них, спати хотілося.

Мерія довго не затрималася, година друга і вони поїхали далі. Звісно після цього всі гуртом почимчикували до Колбасовича на чай і писати пояснювальну, адже вранці навіть кави не встигли купити…

Містер сміявся з них так, як вже давно не сміявся. Побалакали, посиділи, а потім Ярик Льоша і Назар пішли до Алли Мелодіївної інформувати, що сукня знайдена. Вова і Саша пішли додому, бо ще була робота та й не треба було, щоб батьки переживали ще за них, хоч ті вже трохи звикли до цього…