Розділ 30. Планування.

Звісно по дорозі на фестиваль ніхто не згадав ніяких «близнюкових реліквій Одді», всі думали аби встигнути до сценок за вечір їх було три. 
В Васі сценка теж не промах, відкопав десь…

Цілком вечір класно провели, а потім почалося найцікавіше.

Приїхала Леді Канні з подругами: Дая, Любочка, Ніла, Лолі і Рубі.

- Дівчатка, це мій дорогенький братик, це він робив ті чарівні вареники з вишнею, що я розказувала... Братику, скажи де рецепт взяв, а ми з дівчатами потурбуємся, щоб в тебе в цьому місяці зарплата була втриччі більша... - заговорила Канні з порогу своїм золотим, солодким голосочком.

- Ого, а як ви це збираєтесь зробити скажіть на милість, мені вже починати переживати? - запереживав Колбасович...

- Не переживай хороший, в нас є зв'язки... а це до речі, хто ти нам не представив... - вказала на Стьюартів і Снейта, які стояли і задоволено споглядали цю картину.

Вони знали, що цей вечір дуже важливий для їхнього друга і чим краще все пройде тим більше вони дружитимуть, допомагатимуть один одному, а це важливо для наших героїв.

- О, мені шкода, я забув представити вам моїх юних друзів. Почну з найстаршого Володимира Тимофійовича Стьюарта... Найкращий дешифратор, центр ідей, розумний хлопець і вірний друг, завжди прикриває мене на роботі, особливо коли я йду в магазин за пончиками... А це близнюки Саша і Ярик. Це дві запальнички, наша енергія, мотивація і просто щастя я їх обожнюю, вони завжди піднімуть настрій. навіть коли в самих його нема... Пам'ятаю випадок був, якась бійка, приходять до мене і кажуть ,,Колбасович бинти є?''. Так і не сказали, що трапилось... Мене тоді начальник сварив, а тут побачив хлопців так боляче на душі стало... І вони своїми розмовами підняли мені настрій, хоч видно було, що самі на дні, вони погано прикидаються і дуже не люблять коли я згадую цю історію... Бачте, як сердяться.

Хлопці якраз свердлили його поглядом... Але той продовжив:

- А це Олексій Стьюарт, це в нього я взяв рецепти більшості страв, що тоді були коли ти приїжджала, сеструлько... А ще він головний красунчик школи, як я зрозумів. Так, а це син нашого генерала, який зараз закордоном, Снейт Назар. Живчик ще той, хоч і про здоровий глузд не забуває, особливо коли з Стьюартами щось витворяє, та і дипломат від Бога... Думаю може бути хорошим юристом чи ким, це б йому дуже пасувало, та й легше було б прикривати свої з друзями витівки... Оці хлопці, живуть таке життя, що містер Руллер здається про їх одних і говорить в своїх нельгортузах (газетах і рекламах). Я їх обожнюю...

Поки леді Канні з подругами їли вареники Колбасович те й робив, що говорив. Щож, цей вечір можна вважати посправжньому вдалим хоча б тому, що Любонька похвалила булочки з кремом із дині, і суничною пудрою, які так і танули.

Так, Льоша безумовно багато помагав Колбасовичу, але булочки другий ліпив сам, за фірміним рецептом Олексія. Любонька навіть не підозрювала, що своїм компліментом відправила брата подруги на сьоме небо... але тут...

- Знаєте, хлопці, я на днях бачив Степана... Ходить, як в воду опущений, цікаво що це з ним таке... 

Але відповіді не було. Зрештою хлопці з Назіком пішли до себе, адже третя ночі, а Колбасович на пост. Дівчата залишилися ночувати, вони подуть завтра в обід... А наші герої підуть після навчання до мами Снейта, щоб остаточнодізнатися, що коїться і вже починати діяти.