Розділ - 28. Збираєм інформацію.

– О, мої улюблені хлопчики, я вас так зачекався… - почав Колбасович з порогу.

– Що трапилось? 

Заходять хлопці в кімнату, а там всі в зборі: Туфля, Лендимол, Колбасович, Шарф, Гриб, Лимоновець і навіть містер Руллер…

– Ого, а що це ми всі в зборі? - запитує Льоша. - Що, щось серйозне?

– Серйозність рівня Б, - починає лейтенант Лендимол. - Ви ж товаришуєте з Степаном?

– Взагалі так, а що? 

– Як його нога? Там потрібен хтось в кого є категорія F i L… через тиждень зима і нам треба потихеньку прикрашати місто, бо на перший день приїде мерія. Про це ніхто не має знати! Хтось з наших пронюхав що таке діло і добре попередили нас…

– Але ми щороку робим те саме? Що змінилося? - Снейт тут живе не перший рік і вже трохи знає…

– А ти не знаєш? В нас цієї суботи когось нового обрали на місце… як воно... Ну щоб над нашим селом… забув, отож, нагляд буде подвоєно.

– Я не думаю що ми будем щось міняти, адже ми й так викладаємся на всі сто, але добре, зробим як ви скажете… - сказав Ярослав і взяв бутерброд зі столу що стояв навпроти. - То що сказати Степану?

– Хай післязавтра прийде допоможе нам ми всі прикрашатимемо село, йому на місці скажуть що робити… - сказав Гриб і теж пішов по бутерброд. - Не стійте, беріть теж.

Після вечері хлопці залишилися допомогти прибрати і заодно переговорити з Колбасовичом:

– Давай, розказуй що в тебе там знов за катастрофа? - почав, як завжди, прямолінійний Сашко. 
– Знаєте… тут таке діло… 

– То настільки все погано? - Ярик з Олексієм вже передчували, що це буде смішно, але водночас дуже важливо для їхнього друга.

– Пам’ятаєте сестру мою, леді Колбасу? Їй страшенно сподобались ті вареники з вишнею, які Льоша ліпив, але вона не знає, що їх ліпив не я. Вона просить рецепт і щоб післязавтра вона змогла до нас знов приїздити зі своїми подругами… Що мені робити? - сказав на одному диханні Колбасович і став дивлячись благальним поглядом на хлопців.

З однієї сторони це було неймовірно смішно, а з іншої… вони його цілком розуміли…

– Ми тобі допоможемо, але памʼятаєш позаминулої ночі ти нас спас? То хай наша допомога рахується, як вдячність тобі за допомогу…

– Ідеально придумано Льоша. То приходьте до мене завтра вранці… - похвалив Колбасович хлопця.

– В нас завтра навчання… - почав Назар, але тут згадав, що завтра дві контрольних, - Хоча ви можете нас відпросити, а Льоша ще й курагу лимонну зробить…

Назар від всієї душі надіявся, що йому не відмовлять, адже це зробити буде непросто. Для Олексія різниці не було, чим більше тим краще. Всетаки кулінарія - його стихія.

Колбасович подумав, що з директором йому буде легше договоритися ніж зі своєю сестрою і її подругами… Тим більше, що з його сестрою приїде Любочка.

Це подруга його сестри, красуня від Бога на три роки молодша від нього самого… Йому її думка ну дуже важлива.

– Гаразд, відпрошу я вас, але тільки завтра! - наголосив містер, після чого вони швиденько закінчили прибирання і розібравшись, що робитимуть завтра, пішли по домам.