Нічна зміна видалася не такою, як очікувалося.
Пожежа сталася у Гербертів. Близько другої години ночі (зірвався котел).
Ще й, як на зло, в найнеобхідніший момент в машині закінчилась вода. Довелось звать підмогу, ще одну машину.
Сусідами Гербертів були Мокрина і Степан. Снейту прийшла думка про те, що ці двоє посварилися не самі, а їх розсварили.
— Ей, Льоша, я тут про дещо подумав… - коли Назік погасив свій участок і пішов на допомогу для Олексія, який вже теж закінчував, вирішив поділитися думками. - Мені здається, що Степан із Мокринею не самі затіяли цей невеликий конфлікт, їм допомогли…
— Знаєш, я також про це подумав… Зараз погасимо пожежу, повернемося на базу і обговоримо це питання.
— Про що балакаєте? - підійшли хлопці, адже пожежі вже не було, а хлопці якраз стояли і про щось говорили.— Та, в нас з Назаром тут є деякі здогадки про те що наші друзі посварилися не самі… Видно їм хтось наговорив дурниць, тому вони не розмовляють. Як ви думаєте, про кого ми балакаємо? - вів своїх друзів в курс діла.
Насправді це були лише їхні роздуми, тому вони вирішили не поспішати зі звинуваченнями.
***
Як тільки засвітило сонце і хлопці були вже в школі вони вже розпочали свій план дій.
Для наших героїв п’ятниця це був найлегший день в тиждні, Адже в них було тільки 3 пари…
Хоча сьогодні все сприяло їхньому щастю, останньою мала бути перша допомога, але вчитель захворів тому хлопців відпустили раніше…
- Степан, ти сьогодні вільний? - гру було розпочато, Назік і Льоша пішли до Мокрини, щоб Степан не бачив звісно... А Вова, Саша і Ярик тут виясняли проблему зі Степаном.
(Не дивлячись на те, що Степан був явно чимось стурбований, до Стьюартів він завжди ставився добре і головне щиро, хоч і не все розповідав...)
- Так, вільний. Зайдете до мене заре на чай? Ну і нічка видалася сьогодні…
- Це точно… - сказав Саша і вирішив не тягнути а спитати за максимально короткий термін часу… - До речі, ти в понеділок просив, щоб я позичив в Мокрини кральц-фунь і рецепт якогось там маринаду, забув якого… я тобі можу через годину занести…
– О, дякую… Ммм… а я оце… шарлотку гранатову зробив…
Почав не сміло, але Ярик врятував його від незручного згадування про Мокрину і від довгої незручної паузи...
- Справді, гранатову шарлотку? Ми з Вовою її так любимо, що це просто шик... Одне тільки... де ти взяв рецепт, його майже не можливо знайти? - тут Ярик спритно перенаправив розмову у здавалось правильне русло.
Пауза тривала не бульше 5 секунд:
- Я... був у Гербертів... - Степан не міг брехати, але саме після цієї фрази хлопці зрозуміли, що папали в саме яблучко і тут...
Вони дійшли до дому Степана. Дім дуже класний, так як Степан не тількі пожежник і виклидач в академії, а ще й Спезіаліст Внутрішніх і Зовнішніх робіт. Найгарніша хата в селі.
Але він жив не сам, в його була сестричка маленька. Ходить в перший клас. Єю опікується лише старший брат, тому що їх батьки померли 7 років назад...
Кухня була доволі простенька в пастельних кольорах з меблями оливкового кольору.

Не встигли хлопці сісти за стіл, як приходить сповіщення про торф'яну пожежу через село від них. Не справлялися і звали підмогу... Довелося їхати, хоч не встигли ні про щось поговорити, ні поспати...
Торф'яна пожежа - найнебезпечніша пожежа, неконтрольований процес димного горіння торфу внаслідок природного або штучного загоряння.
Поки її загасили вже був вечір, отож розслідування під прикриттям довелося перенести на завтра.
З Мокриною аналогічна історія. Починаючи від прекрасного ремонту кухні, кінчаючи Гербертами.

Ясно одне, щось явно сталося. Бо Мокрина нічого цікавого не розповіла навіть з фірмовими пирогами Льоши... Та й часу не вистачило ні на що.
На другий день хлопці зібрали значно більше інформації і за доброю душею Снейта пішли до нього додому обговорювати всі дані, які вони мали на той час:
- То як ти кажеш? Він також був у Гербертів? - питає Назік.
- Саме так. А ще я чув таку думку, ніби одна з тих дівчат, як там її звали... вроді би Фаня, чи Фіха... а згадав, Дуня. Кажуть, що колись Степан, коли ще був малий, побився з її братом і коли той зламав Степану ніс, то Степан у відповідь єїному брату зламав пальця. І що вона на нього сердита досі і дуже недобре дивиться на дівчат, які йому на її думку подобаються, або можуть подобатись... Хоча я сам в це мало вірю. - відповів Саша, дивлячись так, що ніхто не знає що думати.
- Але ж це не точно? - Вова звичайно записав це у свій блокнотик, але він не любить здогадки, старається завжди основуватися на фактах.
- Багато хто може багато що говорити. І якщо ви не вірите, не вірте, проте скажу, що це з надійного джерела. Коли хочете, ми можемо це перевірити?
- Ми перевірим, але не тому, що ми сумніваємося, а тому, що це... ну ти розумієш.
- А що як це вона погрожує Мокрині, щоб вона не дивилася в сторону Степана і одночасно говорить Степану, яка вона погана? Я тільки уявляю чого коштувало їй самій роздобути цей рецепт гранатової шарлотки, який вона з щирою душею подарувала Степану... - все, функцію ,,уява'' було ввімкнено.
#1961 в Молодіжна проза
#871 в Підліткова проза
#2710 в Детектив/Трилер
#1022 в Детектив
Відредаговано: 11.09.2025