Розділ - 19. На порозі смерті.

Нікіта, на щастя, вирішив перенести свою затію на завтра. Отож, повернемося до наших дівчаток, С4...

- Яна, а нащо нам заре кудись іти незрозуміло куди? Я думала ми будемо святкувати у нашого Батальйона, хіба ні? - запитала Діана. 

Для Аделіни це теж було дуже цікаво, проте вона не подала вигляду, що її це хоч якось хвилює.

- О, Льоша мені 20 хвилин назад написав, що вони зараз також святкують Назікове день народження. Запропонував відсвяткувати разом... Як вам така ідея? - ніякого сказала Яна, щиро сподіваючись, що дівчата не будуть проти.

- Ну... В принципі можна... - почала Діанка, але тут побачила Янині очі, які ніби бла загали, щоб вона сказала своє святе ТАК, - Ну... Добре-добре, Я не проти. 

На кінець сказала Діана. Лєна, до речі, також була не проти. А от Аделіна було незрозуміло, чи згідна, чи що. Вона сказала, що без різниці. Якщо всі за, тоді вона вже не буде проти...

- Супер, тоді я пишу Льоші, щоб притягнув торта на Шампанську 1. А ми зараз забіжимо до мене по напої! 

Сказала щаслива Яна, посміхаючись на всі 32. Дівчата тільки позакочували очі. 

03:00

Вулиця Шампанська 1.

Як ви думаєте, хто прийшов першим? 

Звісно, це були хлопці. Леді Канні дала їм щей вишневий пудинг...

Поки дівчата прийшли з різними напоями, хлопці вже засервірували стіл. А біля торта лежало дві великі свічки: одна з написом ,,Діана", а друга з написом ,,Назік".

- Хто перший дутиме своє ім'я? - запитав Ярик.

(В них є традиція, на торт ставити свічку свого імені, загадувати бажання і задувати на щастя)

- Хай вона перша! - сказав Снейт, це було очевидно (а ще дуже гарно з його боку).

Дівчинка встала, поставила свічку, запалила... Загадала бажання і здула. Їй всі стали співати пісеньку "З Днем Народження".

В Снейта аналогічно...

Після друзі сиділи спілкувались і їли торт... 

Загалом добре проводили час, але було одне але:

- Всім привіт, ледве вас знайшов, - несподівано сказав Олег, - я сказав твоїй мамі, що піду та пригляну за вами. Знаєте, ви ж не сказали куди ідете, і хто зна, чи не станеться з вами чого...

Сказав хлопець і всівся біля Діани (видно вона йому сподобалась, а от Снейту ця картина зовсім не сподобалась) 

- Привіт, я Снейт, імовірно ти чув про мене. Так ось, я їхній друг і ти можеш не хвилюватися, ми подивимося за ними. Запевняю тебе нічого не трапиться...

Ого... Тут навіть Стьюарти були в шоці. Зазвичай він дружелюбний... Напевно не виспався, чи що...

- Тому, що я сам все проконтролюю. - Олег не намічений повертатися додому - Крім того, надіюся ви не проти, коли я складу вам компанію...

- Не проти, - втрутився Ярослав, бо відчував, що ввічливість друга на волосинці, - залишайся вже...

Атмосфера трохи погіршилась, але вже через 10 хвилин, Олегу став хтось вперто надзвонювати, по сотні раз. 

- Хто це так дзвонить, ти можеш взяти трубку? - спитала Аделіна, бо в неї вже ввірвався терпець.

А що, вже 17 хвилин в альтанці гробова тишина і тільки один телефон дзеленьчить, а той вічно скидає трубку. Повірте, це справді не легко.

Загалом, Олег намагався зав'язати розмову, проте нічого путнього не вийшло...

Нарешті, він взяв трубку. Вийшов з альтанки і нічого не встигши сказати почув із трубки:

- Містере Олег Проносович, ви чого ще не дома?! Мало того, чому по всій вашій кімнаті розкидані панчохи? Ви коли приберете? В вас є 30 секунд, якщо вас не буде дома, то вам ,,Амінь"!!!

Це була його сестра Фіффа. С4 і F5 геть знайшлися сміхом... Хлопець спершу розчервонівся, а потім сказав:

- Оу, хе-хе-хе, це зовсім не так, як ви зрозуміли... і до того ж... в мене є дуже невідкладна справа... звичайно, я б залюбки з вами залишився... але мабуть містер Снейт правий, він пригледить за дівчаточками... Пака!

І його вітром здуло. 

Приємна атмосфера була повернута на своє законне місце, де вона була перед цим. Снейт аж видихнув з полегшенням... 

***

04:00 

Дівчата сказали що їм потрібно йти. Хлопці сказали, що насправді їм також... Дівчата пішли без пригод. А в хлопців... Вони щойно розпочалися.

Вставочка: в Саши алергія на малину.

***

Поки наші друзі святкували свої день народження, містер Нікіта часу не гаяв. Він в своєму сараї зробив малиновий сік (без кісточок).

І налив це в 500 грамову пробірку.

Пробрався до пожежної частини, якраз F5 кудись побігли, ще й леді Канні дала їм вишневий пиріг.

Він зачекав коли в кімнаті леді погасло світло і розпочав діяти.

По-тихому пробрався в кімнату де відбувалося святкування і конкурси... 

(Всі чашечки були підписані іменем власника) 

Знайшов Сашину чашку, де була недопита кава і... линув пів пробірки малинового соку! 

Сфотографував і відправив Олегу, від якого отримав висхідне сповіщення: 

,,Молодець, діло зроблене. Ти в команді! Щось в мене розмова не дуже клеїться... Ця красуня не хоче розмовляти. Коротче, витягуй мене, як хочеш! І давай мені, живіше!"