Розділ - 18 Будь героєм.

Для С4 це був звичайнісінький вечір. 

Спочатку вони разом каталися на роликах, потім пішли на вокзал, бо там мала приїхати рідна тітка Аделіни Павлівна Филипівна з своєю подругою леді Канні (та ж сама леді Ковбаса). 

Але у міс Павліни зламався ремінець на капелюшку, тому вона його склала в сумку. Канні пішла вперед, сказавши, що поспішає і її має зустріти брат... 

Вона справді гадала, що брат прийде.

Подруги попрощалися в вагоні та пообіцяли одна одній зустрітися післязавтра на бенкеті... 

На потяг дівчата трохи спізнилися (в них поважна причина). 

Зустріли міс Павліну і знайомляться:

- О, Аделінко, племіннице моя дорогенька! Я так скучила за твоєю посмішкою... Я на днях була в дмор'анні (тогочасний найпопулярніший магазин одягу та взуття), стільки собі суконь купила, а тобі такі туфельки взяла... І в загалі, в мене стільки всього для тебе є цікавенького. А це, до речі, хто з тобою? - зустріла тітка племінницю. 

- Як я рада вас бачити! Це мої подруги, знайомтесь. Це Яна Стар, Діана Суд і Лєна Степ. Дівчата - це моя тітка Павлівна...

- О, приємно познайомитися... Ви всі, бачу, майже одного віку. До шмиги, в мене і для вас є сюрпрайзи, в дома буде ,,розпаковка флай". Не хочете пішки пройтися додому? Тут здається хвилин 15 ходьби...

Здається ідея непогана і дівчата погодились. Добре, що в них з собою були лунгармборди... 

На диво в тітки був свій! І вона каталася на ньому, як профі... От тобі й дуля з маком. Щей зі світлофорами щось коїться...

(Та ви знаєте, хто ними грається)

Щойно вони дісталися додому, як мати Аделіни відправила їх до торгівельного центру по продукти (в магазин)

І на тобі, пожежа. Потім щей цей Лендимол... Лєна зразу сказала, що якби взяли Стьюартів, то злочинців вже давно б піймали, або хоча б дві з трьох бригад Колбасовича, але ні... все буде надто просто... Ну, нічого не вдієш. 

Та й потім, в Діани сьогодні день народження (Уточнення: в Снейта і Суд день народження в 1 день, )

Святкування в дівчат і хлопців схожі, бо в той час так було заведено. Всі так святкували...

Отож, коли дівчата прийшли додому, то дізналися ще одну, не надто приємну новину (та що ж це таке). Через дві години приїде Олег, троюрідний брат Аделіни...

Хоча... годі про сумне. Свято було шикарне!

Павліна Филипівна проводила той самий квест на фотографії, який був у Назара Снейта: 

- І останнє фото... Люда, а де шашликі? А, в Яни все під контролем, добре! Так, хто перший вгадає який справжній колір фундука, отримає 7 балів! - говорила міс Павлівна. 

В кімнату заходить батько Діани і каже: 

- Аделіно, тут до тебе Олег приїхав, брат твій... Він може зайти? - спитав не досить впевнено, але твердість була. 

Взагалі-то, це було день народження, а Олег ніяк не зв'язаний з іменинницею, тому дівчата мають повне право вирішувати. 

- Нехай зайде. Бо я його так ні разу в житті й не бачила. Аделіна тільки розповідала про нього, що ж тепер хоч познайомимося... - відповіла Діана і тепер тільки читачам вирішувати, чи було це помилкою чи ні. 

Коли він зайшов, то по дорозі ,,ніби" випадково зачепив стілець, який перекинув журнальний столик, на якому стояли подарунки. Майже всі впали беззвучно, але коли звалився найтяжче з них на синю коробку від тітки Павліни, пролунав гучний тріск, якраз в ту мить коли зайшла тітка Павлівна... 

- О ні, надіюся вона не зламалася! - миттєво захвилювалася тітка. 

- Вибачте, а що було в коробці? - запитали Олег і Діана одночасно...

- Ну, це ти дізнаєшся коли відкриєш подарунок...

Сумно сказала тітка підозрюючи що її ,,крихітка" вже зламана. Діана мовчки взяла подарунок та відкрила його... Йой лишенько... Там була скрипка, але вже зі зламаним грифом. 

- Оу, мені справді шкода, що так вийшло... проте, Я знав що в тебе день народження, тому теж підготував подарунок... Такий самий...

Ледве чутно сказав Олег останні слова, та Діана їх добре розчула. 

Діана вже сім років грає на скрипці... Скоро в неї мав відбутися концерт, але їй терміново потрібна була нова скрипка. І ось, їй її подарували...

До речі, з Павліною Филипівною, через 1 годину пізніше, приїхала її старша сестра Емілінна.

Так само як і Павліна мала світле волосся, яке пахло пшеницею, та карі очі, що нагадували гречаний мед.

Вона була викладачкою скрипки в академії Тюбика, хоча їй всього 24. 

- Справді? - сказала Емілінна, щойно з'явившись в кімнаті, - Тоді покажи її мені, я подивлюся, чи витримає вона дві години Діаниної гри на концерті...

Незрозуміло чому але Олег їй відразу не сподобався.

Вийшовши на светр, вона зіграла ,,Грозу" Вівальді. До речі, фон був якраз під тематику... Емілінна зіграла лише частину початку, але цього було досить, щоб пересвідчитись, що скрипка не яка-небудь.

- Хм... Скрипка справді хороша. Що ж, взагалі-то я прийшла звати вас всіх до столу, отож гайда... І, Лєна, можеш сходити в вітальню, там на столику я залишила помаранчеву коробку? В ній всі три сезона журналів ,,Павер Хук".

- Що, справді? Ми ж обожнюємо їх! Звичайно, зараз принесу. О, Емілінно, дорогенька - та ти ж найкраща...

І вона швидко побігла по коробку. С4 насправді обожнювали цих дівчат, а їхні журнали... То взагалі.

Через 20 хвилин посходились всі родичі... Святкували вони до часу ночі. Потім дівчата сказали,що підуть святкувати окремо і пішли на вулицю, щоб спершу трохи прогулятися.

...

Олег залишився з Павліною та Емілінною в дома. (Так би мовити під наглядом, що насправді було трохи йому не в тему)

- Ой, що ж це я, як приїхав то навіть не перетелефонував мамі, що добре доїхав. Ото вона мабуть переживає... - сказав і вийшов з зали, щоб зателефонувати. 

О ні, телефонував він точно не мамі, а для якогось ,,Нікіта новачок ?" ...