Розділ - 16. Всі чогось бояться.

Коли F5 приїхали до нашого  полісмена, а він сидить так, як то на нього відро крижаної води вилили... 

- Добрий вечір, містер . Ем... щось трапилось? - питають хлопці.

- Це катастрофа, до мене приїжджає сестра на тиждень, менша сестра...! - він сказав це так, ніби вже кінець світу.

- Містер, чому ви її боїтеся, чи як це правильно назвати? - питає Вова.

- Це ж леді Колбаса, вона завжди була краще від мене... Приїде і буде казати, шо вона може краще. А саме головне, що її не переперти, коли вона вигадала щось то конче так і зробить... Ще вона хоче, щоб все було ефектно...!

- І коли ж вона приїде? - запитав Ярик, видно йому одному здавалося, що ця ситуація трішки смішна...

- Через пів години вже буде на вокзалі... 

- Я здається знаю, як її здивувати! - каже Льоша. - Я з містером Колбасовичом залишимся тут, і наліпимо вареників, пельменів і булочки з вишнею на десерт. Ярик і Саша поїдуть на мотоциклах на вокзалі, а зустрінувши леді Колбасу, привезуть сюди. Тим часом Вова і Назік сядуть за шиоліпт (тек. апаратура потягів), щоб затримати потяг хоча б на хвилин 20, зможете?

- Ну, хвилин 20 в запасі у вас є  точно, але я не знаю чи зможем довше і наскільки? - відпровів Вовік, йому вже подобався цей план...  

- Ей, Ярик, шо ти за собою тягаєш цю коробку. Що то? - запитує Назік, він вже давно хотів це спитати...

- Перш, розберемося з леді Колбасою. Тоді дізнаєшся...

***

Через 20 хвилин на вокзалі.

- Так, вона має бути в самому кінці... - сказав Ярик.

- Як там вона виглядає, забув? - признався Саша.

- Чорне волосся і вся в блакитному, крім білої сумочки і туфель... Ми маємо допомогти їй з її багажем...! - нагадав. - Здається я її бачу, ось вона! 

Леді була не зовсім такою, як вони уявляли... Вона була струнка і здається займалася фітнесом. Гарненька... Років 25 не більше. 

(Ось яка вона була)

- Добрий день, перепрошуємо, ви леді Канні Колбаса? - привітався Сашко.

- Так, це я. А ви перепрошую хто? - вона ж думала її зустріне брат. - Здається мені в очах двоїться, вас чомусь двоє!

Такий початок, це вже досить не погано.

- Не хвилюйтеся, ми близнюки. Я Ярик, а це Саша... Ваш брат попросив нас, вас зустріти і привезти додому. Містер Колбасович ще на роботі і трішки зайнятий згодом приєднається. 

- Тоді все зрозуміло. Де він живе? Далеко? Нам довго їхати? - закидала питання ми хлопців леді Канні.

- Не хвилюйтеся, заре ви про все самі довідаєтеся. - спокійно відповів Саша... 

В нього просто залізний терпець! - думає Ярик усміхаючись... А сам говорить по навушнику з Водою...

- Вова, леді Канні в нас, що там ви? Вже все зроблено? - питає пошепки, щоб ніхто (тобто леді) не чув (а то сюрприз не вдасться)...

- Да, ми встигли. Скоро Льоша буде виймати булочки з вишнею з духовки... Настроюю світлофори, щоб ви швидко добралися додому. Як там ви, все добре? - відповідає Вова, чесно не може вже дочекатися поки хлопці приїдуть.

- Все прекрасно! Ми зразу знайшли цю даму. Чесно вона виглядає не так, як ми уявляли... Доволі мила, не знаю, чого її можна боятися (тонкий натяк на містера Колбасовича). Короче, скоро будем в дома. Ми під'їжджаємо... - говорить Ярик, все ще пошепки.

"Хлопці під'їхали до будинку. Вова і Назік вже чекали їх на вулиці і коли вона зійшла з мотоциклу, привітались і занесли її багаж в дім... Хвилин через 10, поки всі сиділи в вітальні і балакали, прийшов містер Колбасович. Його сестра була дуже рада бачити (знаєте, він думав буде гірше)" 

- Оу, братику, давненько ми не бачились! - почала достатньо милою фразою. - Чому ти мені вчора не сказав, що не приїдеш по мене на вокзал?

- Ну якби я тобі сказав, то мені б не вдалося тебе здивувати сюрпризом... - сказав він таким тоном, ніби, оправдуючись...

- Сюрприз?! О, це цікаво, що це? - після цієї фрази хлопці зрозуміли, що вона вміє дивуватися...

- Ідемо в кухню і ти сама здогадаєся! - це він про вареники і булочки з вишнею єї улюблені...

"Хлопці трохи затрималися і кажуть:

- Хм... Здається, Містер Колбасович поборов свій страх, хоча він ще до нього повернеться! До-речі, Назік, хепі бьойздей! Наші вітання тобі, і ця коробочка тоже тобі! Це ще не всі подарунки! Їдемо в пожежну частину... Там і будемо святкувати 😉! - кажуть хлопці...