Весільна сукня

Розділ - 7. Долина іскор.

Вже досить темніло, і такий вітер здійнявся...

- Так, Веня казав, що бачив привида десь біля... опа... хлопці, ви маєте на це подивитися... - сказав Ярик. І тут хлопці побачили, метрів за 15 від себе, деяку постать. Таку білу...

Як я зрозуміла, найбільше серед них всіх злякався Саша, бо він перший пішов ,,на привида", щоб зрозуміти, як таке можливе?

І тут, раптом, він почав сміятися... Хлопці в шоці і нажахані, а він регоче, іде до них і каже:

- Але вже ми хлопці, дурники😂...

Вова здогадується, з чого брат сміється ... А Саша продовжує:

- Та це ж вітер підняв простиню і почепив на дереві, а ми тут такі всі, привиди, привиди...

І всі тоді сміялися, як переполохані...

Доречі, долина іскор, це де люди, зазвичай, розкладаючи мокрий одяг залишали ліхтарі, які тухли коли одях сухий. Тоді господарі ішли і забирали...

Золота Сої, Ліза Марчук

Подобається

#1161 в Молодіжна проза
#449 в Підліткова проза
#1193 в Детектив/Трилер
#521 в Детектив

У тексті є: пригоди, дружба та гумор, загублена реліквія

Відредаговано: 01.08.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись