Розділ - 5. Ще одна бійка, 24 на одного.

В перший день Стьюарти і Снейт (Назар), стали популярні. Всі підходили, про щось розпитували. Дівчата питали звідки вони знають стільки видів бойового мистецтва. Але ті казали загадками:

- Та... десь, та навчилися, буде нагода спін покажем. 

А спін - це крута та небезпечна штука. Потрібно одночасно і бігти, і крутитися, але так, щоб в ворога голова закрутилася, а в тебе ні.

І тут нові питання: а вам не страшно, а ви не боїтеся, а як виглядає, а іскри йдуть? А це правда, що під час спіну можна шию зламати? І т.д. і т.п...

- Трохи згодом побачите!

Потім всіх позвала важата, і всі пішли їсти. Стюарти сіли з Назаром, бо біля нього було вільне місце. І заговорили про життя... Улюблені справи...  І стали по-тихеньку здружуватися. А по полуднику Снейт запросив до себе.

- Дивіться. Табір з 10:00 ранку до 7:00 вечора. З 13:00 - 15:00 всі ідуть куди хочуть, хоч в магазин, хоч на берег. Можна навіть додому збігати. Тим то більше, що в Льоши і Саши синці, треба холодне, а тут нема, та і мені не нашкодить трохи льоду... А ти Вова як від ударів... ну оце...

- Він у нас найкраще підготовлений, плюс займається щодня, а ми то забудем, то ще щось... - сказав Сашка.

- Він ж казав що на піаніно і гітарі грає, то чому в нього руки на зап'ястя жорсткуваті?

- Бо крім музики, він займається спортом... 

...

Побалакали за обідом і договорилися до Снейтів.

Після обіду в таборі, наші герої таки ідуть до Снейтів, бо в Саши і Льоши були невеликі ушиби. Але наставник затримав трохи Ярослава, щоб він йому допоміг вирішити деякі запитання. Назік з хлопцями пішли в перед, а Ярик сказавши що наздожене, взяв у Назара координати його дому, щоб їх найти потім. Хлопці полетіли на Лунгармбордах, а Ярик залишився наставнику допомагати.

Через 20 хвилин він був вільним. Став на свого Л'Борда, відкрив адрес... І тут пролетівши з 80 метрів від табора, провалився на землю від несподіваного удару. Його оточили... Як ви думаєте хто... М3 зі своєю бандою... Зав'язалася ще одна бійка. Це було не чесно... Ярик явно програвав. Раптом якийсь розбив йому ніс... і тут із-за дерев вийшла якась постать... 

Як Ярослав зрозумів, то була дівчина. Вона стала щось говорити до Васі, що той геть ногами затупав. Врешті дала йому ,,запотиличник'' і всі кудись потупцяли. Підходить той ,,Хтось'' до Ярика, а той нічо не бачить і не чує, сидить під деревом з закритими очима, що можна подумать мертвий, але ні... Живий... Лише трохи свідомість втратив... Але житиме... Можливо...

...

Коли прийшов до тями то побачив, що лежить на якомусь ліжку в чиїйсь кімнаті. А біля нього на столі записка... Ярик побачив, що в нього перемотана долоня і зап'ястя. Встав побачив свого Л'Борда і хотів бігти, але... все-таки повернувся взяв записку і прочитав...

- ,,Надіюся ти не крепко забився, мене в дома немає я зайнята і не маю часу над тобою сидіти, на столі таблетки до голови, якщо раптом прийдеш до тями і буде боліти голова, візьмеш... " - писалося в записці, він був здивований, хто то був той хто його врятував, навіщо і чому не залишила свого імені? - дивно, ок ладно, де мої координати до того Назіка, а от вони де, в кишені... стоп... це як... я точно пам'ятаю, що не клав туди їх... чи це ота... А понятно...

Ярик вийшов, скочив на свого Л'Борда і за 6 хвилин був уже в друга ...

- О, ти за годину все встиг? - спитав Назік.

- Та я справився за 20хв., просто по дорозі до вас на мене напала якась банда з М3 разом...

- Скільки їх було? - спитав Льоша.

- Та не знаю, до 20 чи що... Я не рахував! - сказав Ярик.

- І ти їх всіх побив? То ось чому в тебе побитий ніс і забинтована рука... - не міг на дивуватися Назар з своїх нових друзів, хоча сам був не гірший...

- Насправді вони з мене чуть фарш не зробили, я від несподіванки щось тормознув, та і їх було багато, я ж не Бог і не всемогутній житель землі, а тоже людина. Короч, мене якась дівчина спасла... 

- Позор, Ярик. Щоб тебе баба спасала... Як ти міг, це жах... Я з тебе в шоці... Тормознув він, пхе... а та дівчина що... Бог значить... Ні, Ярославе, цього від тебе я ніяк не очікував... Позор ... - возмутився Вова... 

- Нічого не Позор, вона навіть битися не вміє... Вона просто якась сестра чи хто, для цього як його... Короч сестра одного з тих хто нападали на мене. До того ж, МЕНША сестра, вона явно менша... - заперечив Ярослав.

- Добре йдемо чай пити. Бо нам ще в табір повертатися... - сказав Саша і всі пішли по чай, а потім трохи на турніках показували один-одному різні трюки... 

Потім повернулися в табір і договорилися після нього зустрітися в ,,долині райдуг", під деревом ,,сонячним"... 

І ось 7:15 вечора... Вони в долині, під назначеним деревом... Раптом на них налітає...