Розділ - 3. Що вони уміють?

Для того, щоб зареєструватися треба було пройти 12 пунктів. 

В першому треба було перекласти окремі тексти з англійської мови на українську, та навпаки. 

Вова і Льоша перекладали з англійської на українську, а Сашка, Назік і Ярик - з української мови на англійську. 

Всі п'ятеро справилися, хоч не можна було користуватися ніякими джерелами інформації, крім голови. Підказувати не можна було, підглядати і просто розмовляти також.

Другий пункт математика.Там також викладач питав окремо кожного на камеру, але тепер ТІЛЬКИ усно без калькуляторів і без ручки, і без листка. Питав корені, (Наприклад: √9=... , або √16=... , або 3√2=... ). Додавання, множення... УСНО...

Це давало змогу поглянути на людину під іншим кутом, на скільки швидко хтось може мислити, і загалом які в кого здібності)

Третій пункт - німецька та французька. Порахуй до десяти по-німецьки, скажи декілька компліментів по-французьки...

І так далі (малювання, пам'ять, швидкість читання, влучність...)

Це робилося для того, щоб оцінити вміння кожного, хто на що здатен... І в майбутньому, якщо будуть якісь питання було зрозуміло в якиму напрямку починати розслідування.

Учнів не порівнювали і не казали хто кращий. (учні нічого не знали)

Пройшли всі пункти. Всі були трохи втомлені, але задоволені. Кожен ніби відкрив у собі щось нове. Проте настрій змінився раптово:

- А тепер пішли здамо наставникам реєстраційні талончики і запишемся в групу... - і тут Назар став. 

До них ішли пацани з команди М3. Всі їх так прозвали. І кажуть:

- Ей, ти... Назік, я бачив , як цей пацан підказував тобі тексти з німецької. За це я зараз же заберу в тебе талон, крім того ми маємо бути в одній групі, а я тебе ненавиджу, думаєш нагріб собі купу друзів і ти вже крутий... - він не закінчив, бо чийсь кулак йому добре зарядив в щелепу.

То був Ярик, він не збирався давати ображати нового друга. Він відійшов на хвилину, бо телефонувала мама, то він їй сказав де вони, щоб та не турбувалась зайвий раз… Повертається іти до хлопців і тут бачить таке, думає ,,Підійду подивлюсь, про що балакаютьʼʼ. Хоча й на відстані було відчутно напружену атмосферу… 

Це справді Ярик підказував Назару трохи з німецькою. Він ще ніколи не зустрічав такої вульгарної поведінки і сказав:

- Слухай сюди, як тебе там, в мене є ім'я, це раз. А два, ще одне слово в адресу Назіка і ти довідаєшся, що буде далі і мені байдуже, що ти про нього думаєш, любиш чи ненавидиш. Просто іди своєю дорогою куди йшов і все. - сказав Ярик. А той далі хамить і переходить на крик..:

- Е ні. Ви швидко віддасте його талон мені і не задержуватимете мене. Але... як не хочете по-доброму, то ми з радістю з вами розберемося...- він звик, що всі його бояться. 

Але ці п'ятеро... Здавалось зовсім не тремтять зі страху, ба більше, їх очі говорили, що вони самі можуть з ними розправитися, як з кошенятами.

А Вова такий:

- Ооой, це ти зря, це ти зря. Ти ще маленький хлопчик, який не знає з ким зв'язується. Давайте тихо розійдемося і ... - але він також не добалакав, бо ті вже кинулися на нього з кулаками. Вова спритно увернувся і сказав: 

- Що ж. Самі напросилися !