Розділ - 3. Що вони уміють?

Для того, щоб зареєструватися треба було пройти 12 пунктів. 

В першому треба було перекласти окремі тексти з англійської мови на українську, та навпаки. 

Вова і Льоша перекладали з англійської на українську, а Сашка, Назік і Ярик - з української мови на англійську. 

Всі п'ятеро справилися, хоч не можна було користуватися ніякими джерелами інформації, крім голови. Підказувати не можна було, підглядати і просто розмовляти тоже.

Другий пункт математика.Там також викладач питав окремо кожного на камеру, але тепер ТІЛЬКИ усно без калькуляторів і без ручки, і без листка. Питав корені, (Наприклад: √9=... , або √16=... , або 3√2=... ). Додавання, множення... УСНО...

Третій пункт - німецька та французька. Порахуй до десяти по-німецьки, скажи декілька компліментів по-французьки...

І так далі (малювання, пам'ять, швидкість читання, влучність...)

Пройшли всі пункти. Далі каже Назік:

- А тепер пішли здамо вожатим реєстраційні талончики і запишемся в групу... - і тут він став. 

До них ішли пацани з команди М3. Всі їх так прозвали. І кажуть:

- Ей, ти... Назік, я бачив , як цей пацан підказував тобі дешо з німецької. За це я зараз же заберу в тебе талон, крім того ми маємо бути в одній групі, а я тебе ненавиджу, думаєш нагріб собі купу друзів і ти вже крутий... - він не закінчив, бо чийсь кулак йому добре зарядив в щелепу.

То був Ярик, він не збирався давати ображати нового друга. Це Ярик підказував Назару трохи з німецькою. Він ще ніколи не зустрічав такої вульгарної поведінки і сказав:

- Слухай сюди, як тебе там в мене є ім'я, це раз. А два, ще одне слово в адресу Назіка і ти довідаєшся, що буде далі і мені байдуже, що ти про нього думаєш, любиш чи ненавидиш. Просто іди своєю дорогою куди йшов і все. - сказав Ярик. А той далі хамить і переходить на крик..:

- Е ні. Ви швидко віддасте його талон мені і не задержуватимете мене. Але... як не хочете по-доброму, то ми з радістю з вами розберемося...- він звик, що всі його бояться. Але ці п'ятеро... Здавалось зовсім не тремтять зі страху, ба більше, їх очі говорили, що вони самі можуть з ними розправитися, як з кошенятами.

А Вова такий:

- Ооой, це ти зря, це ти зря. Ти ще маленький хлопчик, який не знає з ким зв'язується. Давайте тихо розійдемося і ... - але він також не добалакав, бо ті вже кинулися на нього з кулаками. Вова спритно увернувся і сказав: 

- Що ж. Самі напросилися !