(Всім привіт, мене звуть Золота Сої. Я впевнена, що моя книга вам сподобається. Не судіть книгу по-першим сторінкам. Приємного читання!)
- Ей, Вітя ходи до нас. Чого один стоїш? - каже Васька.
(Це не головні герої, а головні розбишаки в моїй книзі)
- Щось мені не добре, я напевно піду. Завтра на нашому місці... - каже Віктор і розвертається іти.
- Ну, звичайно, стільки гранатового соку випити. Добре тоді, давай до завтра. Може тебе провести? – запитав на всякий випадок Вася.
- Та сам якось, все, аве вуар…
Їхня ,,пакость" вийшла з під контролю і тепер - це вечірка в честь мандарин...
М3 самі в шоці. А сталось це так…
***
Вони сьогодні, поки їли яблука на деревах, побачили, як Леся іде до річки.
Веня хотів привернути її увагу і кинув їй яблуко, хоча влучність в нього так собі. Дівчина не побачила, спіткнулася і впала. В неї не великий вивих...
(Через це він мусив якось згладити вину, бо це було не коректно в той час)
- Ай, моя нога! Хто це зробив!? – дівчина була впевнена, що як вона годину тому тут ішла, цього яблука тут не було…
Веня зразу став червоний, як болгарський перець і він був би справжнім боягузом, якби просто втік і не допоміг їй...
Він сказав, що він не хотів і пообіцяв згладити провину.
- Тоді так як я вже не можу іти сама, і я не маю з собою лунгармборда, щоб самостійно доїхати додому, ти мене відвезеш і притягнеш мішок мандарин. Ні, два мішка мандарин…
Ну, довезти додому він її і так і так мав би.
Потім дівчина захотіла вечірку...
Веня все зробив, але тільки з двох причин. По-перше, він був справді винний і хотів загладити свою провину таким чином. По-друге, Леся була такою-такою… що він не міг відмовити…
Тоді то Вітька і наївся гранати, що аж недобре стало...
Він пішов додому. По дорозі він побачив червоний біолотід (тогочасний автомобіль).
,,Видно в село хтось заселяється. То це що, в нас новосельці? Сюди вже років 3-4 ніхто не заселяється... Дід Буксир казав, що вони можуть бути останніми, хто сюди приїде. Завтра щей табір почнеться... Цікаво, а новенькі прийдуть? І хто це, дівчата чи хлопці, з якими вони стануть найкращими друзями... "
Дорогі читачі, я розумію, що я не спеціаліст і в моїй книзі можуть бути якісь недоліки. Тому, якщо ви помічаєте десь щось, то ось мій телеграм, повідомте мене...
@Sofijka0853
#1260 в Молодіжна проза
#515 в Підліткова проза
#1382 в Детектив/Трилер
#581 в Детектив
Відредаговано: 18.11.2024