Свєтка просто хотіла переслати собі нотатку.
Нічого героїчного. Звичайний вечір, телефон у руці, автоматичні рухи. Вона відкрила свій секретний список «НЕ КЛИКАТИ», натиснула «Поділитися»… і в цей момент мозок вирішив піти у відпустку.
Замість «надіслати собі» вона ткнула:
Група: “Весілля Свєти ❤️”
Екран на секунду завис.
А потім з’явилось:
Повідомлення надіслано.
Свєтка дивилась на телефон так, ніби він щойно зрадив її особисто.
— Ні… — прошепотіла вона.
— Що «ні»? — спитав Макс.
— Я щойно…
— Що ти щойно?
— Скинула список «НЕ КЛИКАТИ»… у сімейний чат.
Тиша.
Навіть Начо перестав дихати.
Минуло рівно три секунди.
І чат вибухнув.
— Це що таке?
— Свєта, це жарт?
— Це про кого?!
— Ти що, серйозно?!
Свєтка гарячково натискала «Видалити», але було пізно.
Скріншоти — швидші за каяття.
— Хто така Іра з універу?
— А чому Валєру не кличуть?
— Марина — це я?!
— Сергію, це про тебе?
— Мамо, ти це бачила?!
Мама написала:
— Це неправда.
— Це точно не про нас.
— Свєта, поясни.
Тітка Люба:
— Значить, я зайва?
— Я все зрозуміла.
— Дякую.
Валєра з роботи Макса (якимось дивом теж був у чаті, бо «його додали випадково»):
— А я що?
— Я ж просто співаю…
— Це було один раз!
Марина:
— Я завжди знала, що мене тут не люблять.
— Але щоб так відкрито.
Сергій:
— Це маніпуляція.
— Ви всі не бачите глибше.
— Я читав про такі ситуації.
— Вийди з чату, — прошепотіла Свєтка.
— Я не можу, — відповів Макс. — Це як дивитись аварію.
Начо почав гавкати на телефон.
Гучно.
З претензією.
— Він теж проти концепції, — автоматично написала Свєтка.
І тут же пошкодувала.
— Яка концепція?!
— У вас там всі проти нас?!
— Це змова?!
Свєтка набрала:
«ЦЕ БУЛО НЕ ДЛЯ ВАС»
стерла
«ВИБАЧТЕ»
стерла
«Я ВСЕ ПОЯСНЮ»
стерла
Нарешті написала:
— Це жарт.
— Чорний гумор.
— Ви ж мене знаєте.
Ніхто не повірив.
— Ага, жарт, — написала тітка Люба. — Дуже смішно.
— Я так і знала, — Марина.
— Все ясно, — мама.
Чат жив власним життям.
— Я образилась.
— Я теж.
— Мене не зачепило, але неприємно.
— А мене зачепило!
Свєтка кинула телефон на диван.
— Я знищила все, — сказала вона.
— Ні, — спокійно відповів Макс. — Ти просто прискорила процес.
Начо заліз їй на груди і важко зітхнув.
Я ж казав. Не клич.
Телефон знову завібрував.
Нове повідомлення від мами:
— Завтра приїдемо поговорити.
Свєтка заплющила очі.
— Скажи, що ти з’їв телефон, — прошепотіла вона Начо.
— Хоч би надкуси.
Начо подивився на неї.
Я не чудотворець.
Вона відкрила чат востаннє.
Там було вже 127 повідомлень.
Свєтка натиснула «Вийти з групи».
Телефон запитав:
Ви впевнені?
— Дуже, — сказала вона вголос.
І вийшла.
Тиша.
— Ну що, — зітхнув Макс. — Тепер це точно весілля.
— Чому?
— Бо без сімейної драми — не рахується.
Начо гавкнув.
Згодно.
Офіційно.