Глава 15

Давид

Добре що наш дім достатньо великий, щоб усамітнитись і не ризикувати, що хтось почує розмову. Бачу, що без цього не обійдеться. Підіймаємось нагору, заходимо до спальні і я зачиняю за собою двері. 

– Куди ти мене тягнеш? – пручається Маргарита. Звільняє лікоть, який я тримаю і сідає на край ліжка. – Це не ввічливо – кидати отак гостей! Тим більше “наречену”.  

–  Нічого, це ненадовго. Дід чудово впорається, мені поки що треба сказати тобі два слова. Марго, може ти припиниш знущатися? Облиш Женю в спокої, я привіз її  не для того, щоб слухати прогнози щодо моїх батьківських здібностей. 

– А що, ти тільки тепер побачив, як це – нести відповідальність за власні слова? Назвався грибом – лізь у кошик, такими речами не жартують, братику! 

Скриплю зубами. Як так вийшло, що я опинився між двох вогнів? Спочатку Женя, яка не в захваті від моєї пропозиції, тепер сестра. 

– Слухай, Марго, це нарешті не твоя справа, ми якось самі розберемось.

– Ого, відколи ти став таким грубіяном? 

– Я не грублю, просто прошу не торкатися цієї теми, – знижую тон, але Марго тільки більше розпалюється. – І для повного розуміння це не діти Жені.

Обриваю її на половині слова і сестра “зависає”.

– Як то не її діти? А чиї?!

– Племінники. Сестра залишила, поки поїхала на заробітки, а Женя просто за ними приглядає. 

Маргарита дивиться на мене з підозрою, а потім складає на грудях руки.  

– Ну, досить, братику! Можеш вважати, що перевірку ти не пройшов. Тепер тобі точно ніхто не повірить.

Мовчу, бо кожне моє слово сестра тепер використає проти мене. Вона тим часом підводиться і спалює мене поглядом. 

–  По-перше, ти казав, що твоя наречена – єдина дитина в сім’ї, батьки за кордоном і на весілля прийдуть тільки друзі. Я ще тоді подумала – це пояснює, чого вона така розбещена… вибач, вимоглива! Машина на річницю знайомства, діаманти, добре що не попросила власний замок на острові, – сестра виставляє перед собою долоні, як тільки я пробую відкрити рота. – Ні, ти вже помовч, не перебивай мене і не сподівайся, що я втрачу думку, бо ти забув про головне. Її начебто звали якось інакше, Єва, ні? Закохані трохи чудні і можуть називати одне одного різними прикольними прізвиськами, але щоб іншим іменем… До того ж Женя – рідкісне ім’я! Ну і нарешті діти – остаточна родзинка! Якби хоча б свої, але щоб твоя фіфа взялася опікуватись чужими малюками? Як казав Станіславський: “Не вірю”! 

– Це все? 

Дуже важко стриматись, вислуховуючи звіт про її шпигунські дослідження. 

– Майже, – ставить крапку Марго – Додам тільки одне: ти, звісно, облажався, братику, але якщо чесно твій новий вибір мені подобається більше! Женя чудова і діти просто янголята, шкода, що все це лише постанова. Скажи, як ти вмовив її підіграти? 

– Заплатив, – кидаю перше-ліпше, що спало на думку, бо бачу, що сестра не повірить мені в будь-якому разі. 

– Оце по-нашому! – вона сплескує руками. – Дід буде у захваті! 

– Облиш діда! Йому нічого цього знати не треба, а Жені я все розповів. 

– Очманіти! Тобто це такий експромт, Єва, як я розумію, кудись раптово поділася? Сам би ти її ніколи не покинув. 

Слухаю сестру і злість накочує хвилями. Чому я повинен знову проходити через те, що волів би викреслити з пам’яті, як страшний сон?

– Єва мене зрадила, – карбую і відпускаю руку сестри, яку тримаю мертвою хваткою – Я впіймав її з іншим сьогодні вранці, тому весілля не буде, можеш думати про мене що хочеш! 

– Нічого собі! Чому ти не сказав? – губиться Маргарита. – От погань! Добре, що все стало відомо до вашого шлюбу, хоча…  все одно не розумію. Звідки тоді так швидко взялася Женя? Запасний варіант? 

Час від часу не легше. Судячи зі слів Маргарити я просто секс-машина, нічим не кращий за Єву. 

– Довго розповідати. Якщо коротко, я обіцяв їй здати нашу хату на вихідні і подомогти з дітьми, бо у них проблеми, – намагаюся закінчити розмову якомога швидше, не вдаючись у подробиці. – Для цього ми сюди й приїхали, хіба я знав, що на дачі хтось є?   

– А не можна було просто так все й сказати? Навіщо ці шифри? 

– Бо ти притягнула сюди діда, а у нього буде тисяча питань. Женя нормальна, вона увійшла в моє становище, поспілкуємося, ви поїдете, і на цьому крапка! Я потім я щось вигадаю. Головне, дід побачив все, що йому треба. Думаю, в тебе вистачить розуму теж мені підіграти, бо я не хочу, щоб у нього були проблеми з серцем. 

– Головне, щоб твоя “наречена” не передумала. Але якщо Женя знає правду і погодилась на цей спектакль, ти не зовсім безнадійний.

Ледь стримуюсь від того, щоб підвести очі до стелі. Вважаю за краще не відповідати і так все ясно, я ж не аркані її притягнув. Втім, це голосно сказано “погодилась”, ми тільки й встигли домовитись дві години посидіти за одним столом. 

Але наш поцілунок… Ні разу не шкодую про свій експромт, бо він вийшов досить природним. Смачним. Мені здалося, губи у Жені махнуть медом. Я навіть не очікував, що вона відповість, а не заїде мені по пиці. І це, якщо розібратись – єдиний промінь сонця на моєму небосхилі.