20. Трохи про Каролінку

20. Трохи про Каролінку

Отже, що ми маємо? Запрошено п'ятеро чоловіків. Я розгорнула папірець, уже добряче пом’ятий, бо валявся у моїй багатозаповненій сумочці на самому дні. Разом із зігнутим навпіл конвертом. Точніше, в ньому. Я цей аркуш то діставала, щоб уточнити адреси чи імена женихів, то потім засовувала назад у конверт або просто кидала на дно торби. Тому й зараз список мав не дуже презентабельний вигляд.

Банкір Дмитро Гавриш, шеф-кухар Олег Павлюк, фітнес-тренер Семен Кротовський, вчитель математики Михайло Федоровський і загадковий Містер Ікс. Ага, який виявився зовсім не загадковим, а звичайним моїм кошмаром. Колишній актор, а нині ветеринар Сергій Майстренко. Цікаво, чому він не займається зараз акторською діяльністю, адже колись подавав великі надії? Гм. Весела й цікава компанія.

Я познаходила номери телефонів у своєму смартфоні усіх моїх “женихів” і повідомила їм адресу маєтку, місця, де відбудеться наша вечірка. Усі чоловіки підтвердили свою присутність. Що ж, пів справи зроблено: всі будуть на вечірці.

Окремо я подзвонила нотаріусу, пану Григорію Номису. Він відреагував цікаво. Чи то мені здалося, чи то він справді зрадів? Навіть дуже. Сказав, що обов'язково пришле свого помічника перевірити наявність вечірки. Так і сказав: “перевірити наявність вечірки”. Канцеляризм дряпав вухо, а от його радість, що звучала в розмові зі мною, мене трохи стривожила. Мала я одну підозру щодо пана нотаріуса...

Усі ці дні я думала про ту аферу, в яку зараз ув’язалася. Так, я хоч і трохи емоційна жінка, все-таки більше спираюся у житті на відчуття і почуття, але раціональне мислення теж, якщо треба, то вмикаю. І ще зі самого початку цієї історії, прочитавши список наречених, складений покійним Романом, я, це очевидно, почала шукати щось подібне між ними, намагалася здогадатися, за яким критерієм робив їхній відбір мій колишній чоловік. Адже не просто так ці люди потрапили до його списку! Та це було питання вторинне.

Але першим питанням, звичайно ж, було: “Навіщо?”. Чому? Так, навіщо? З якої причини вся ця катавасія? Чому Роман так хотів, щоб я вийшла заміж?

Я ж не зовсім вже дурна, і розуміла, точніше, здогадувалася поки що, бо не мала жодних доказів, що свій заповіт Роман писав із метою зачепити саме мене. І саме для мене було придумано всі ці умови, наречених, вечірки…

Каролінку, справжню дружину Романа, було нейтралізовано ще раніше. І записав він її у заповіт, певно, за компанію. Щоб приспати мою увагу. І це вже факт. Адже вона поїхала геть із країни і, думаю, після шлюбу з Романом ще довго не захоче виходити заміж.

Після нашого розлучення, сім років тому, не минуло й двох місяців, як Роман одружився знову. На Кароліні Юрченко, дев'ятнадцятирічній моделі з якогось провінційного містечка. Звичайно, для дівчини це був чудовий шанс стати відомою, знаменитою і зачепитися у вищому світі. Крім того, вона мріяла про кіно! Дуже хотіла стати актрисою - і Роман їй це організував. Спочатку прилаштував на якусь роль у відомого режисера. А потім…

Потім виявилося, що вона таки має талант… Її почали запрошувати інші режисери, і Каролінка стала затребуваною актрисою. Можливо, й варто було поламати моє життя, щоб світ побачив непогану актрису. Її образ наївної та трохи пришелепкуватої героїні на екрані полюбили глядачі. І ласкаво почали називати свою улюблену акторку Каролінкою. Я й сама, переглянувши кілька фільмів з її участю, змушена була погодитися, що грає вона непогано. Як, напевно, грала й тоді, коли постановила за ціль вийти заміж за Романа… А те, що в нього була дружина, типу мене, - то це були дрібні перешкоди… Вже потім я дізналася, що вони з Романом були коханцями, ще коли ми були в шлюбі. Ну, в кожного свої принципи та цінності в житті…

У житті дівчина була ще тим стервом. Чіпка, нахабна, зарозуміла, корислива і дуже амбітна… Вони з Романом були одне одного варті. І теж, одружившись, як не дивно, вжилися разом. Не знаю, що там було всередині їхньої сім'ї, але я знала, що з Романом жити важко, майже неможливо, якщо не кохаєш його так, як колись кохала я. Постійні скандали, сварки, приниження, образи, лайка, але, слава Богу, руки він на мене не підіймав ніколи. Але Каролінка, напевно, терпіла заради кар'єри…

Лише один раз я бачила її, так би мовити, “вживу”. Років через три після того, як вони з Романом одружилися, жінка особисто прийшла до моєї фірми, яка тільки почала розкручуватися: ми шукали замовників, налагоджували виробництво карт, були по вуха в роботі…

Каролінка побула в моєму офісі від сили хвилин десять, поставивши на вуха весь персонал не лише мого офісу, але й всього Куба! Вона увійшла до мене, представилася, хоча її й так всі впізнали, і сказала тоді, всівшись навпроти мене в кабінеті:

- Я прийшла подивитися на тебе. Зрозуміти. Гм. Познайомитися з жінкою, яку й досі згадує Роман. І яка, як він каже… Та не важливо…

Що казав Роман про мене, так і залишилося загадкою. Але з тих пір ми з Каролінкою не зустрічалися…

Ці спогади не були для мене нині болючими. Все перегоріло, давно минуло, але те, що заповіт був орієнтований на мене, а не на Каролінку, я не сумнівалася. 

Але чому, з якої причини Роман написав цей заповіт у такій дивній формі зі специфічними умовами, я ще досі не зрозуміла. Як і того, що об'єднувало чоловіків зі списку…