1. Спадок

ВЕСЕЛА ВДОВА НА ВИДАННІ

Ванда Трезор

Розумна пані і моторна, 
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…
"Енеїда" Іван Котляревський
 

- Ваш чоловік написав саме таке у своєму заповіті! - нотаріус підсунув мені під ніс заламінований папірець і поглянув так, наче сумнівався, чи вмію я читати. Зверхньо глипнув на мене і ще раз повторив те, що було мені зрозуміло і з першого разу, коли він озвучив зміст документу. - Весь спадок отримає та його дружина, яка вийде заміж протягом місяця після його смерті.

- Ну, так хай Каролінка й виходить заміж і отримує свій спадок, - промовила я, знизавши плечима. - Вона ж його дружина, чи з учорашнього дня щось змінилося? Не можу зрозуміти, при чому тут я? Ми розлучилися з Романом сім років тому. Він і думати про мене забув! Та й я якось, знаєте, його не згадувала…

- Справа в тому, вельмишановна Єфросиніє Бенедиктівно, що в документі чітко згадуються обидві дружини пана Романа: і колишня, тобто ви, і теперішня, тобто Кароліна Сергіївна. Там так і написано, що спадкоємицями усіх статків пана Романа Безуглого стане його або колишня, або нинішня дружина, яка виконає головну умову: вийде заміж протягом місяця після його смерті.

- Е-е-е... Дуже дивна умова, вам не здається? - спитала я здивовано.

- Знаєте, за мою практику, я бачив такі умови, що ця ще має досить пристойний вигляд, - посміхнувся нотаріус.

- Але ж при чому тут я? Це як це так? - вперто не хотілося мені зв'язуватися з усім, що стосувалося колишнього чоловіка, бо відчувала підступ і пастку, адже добре його знала, коли ще був живий. - Але ж я не його дружина! Та ось, подивіться мій паспорт. Тут чорним по білому написано…

Я почала діставати паспорт із сумочки, в якій, як завжди, був шалений безлад. Із сумочки виклала на стіл перед нотаріусом вологі серветки, помаду, ножиці (на всяк випадок ношу), зв'язку ключів, гаманець, кілька блістерів різноманітних пігулок (не мені, так комусь, можливо, знадобляться), ручку й блокнот, шоколадку (вже трохи почату, і з надірваного краю обгортки посипалися шоколадні крихти на ідеально чистий полірований стіл), упаковку нових колготок (інколи треба, це точно!), розвідний ключ (а він чому тут?), коробку сірників, акуратно складений (колись!) бежевий легкий шарфик (навіщо він мені, коли на вулиці вже майже зима?), кілька замусолених смоктальних цукерок і… варене яйце.

Гм. Це, напевно, бабця постаралася. От, халепа з нею. На самому дні сумочки прикинувшись її дном, лежав мій паспорт, одягнений в чорну обкладинку, тому й не помітний на фоні чорної підкладки.

- Ось, дивіться, - розгорнула я документ і простягнула нотаріусу над горою речей, які поки що не ховала у сумку. - Я розлучена з Романом Безуглим!

Він, скошуючи трохи ошелешений погляд на яйце, взяв книжечку, порозглядав трохи, а потім промовив, глянувши на мене вперше з чимось схожим на зацікавленість:

- Знаєте, Єфросиніє Бенедиктівно, я вперше бачу людину, яка так активно відмовляється від шансу отримати кілька мільйонів доларів. Саме в таку суму оцінюються статки вашого покійного чоловіка…

Фу! Ненавиджу, коли мене називають Єфросинією. І взагалі, не люблю свої ім'я та по-батькові. Віддає нафталіном. Фро! Так я навчила всіх мене називати. І, не дай Бог, хтось назове мене Фросею! Приб'ю! Пожалкує, що на світ народився!

- Колишнього покійного чоловіка, - виправила я нотаріуса і мало не загигикала, бо дуже вже абсурдно звучала моя фраза. - І мені не потрібні його гроші. Я не бідна людина. Хай Каролінка все собі забирає, вона заслужила, хвойда така! Хоч і жила в багатстві, але не думаю, що була щаслива… Витримати Романа аж сім років! Та їй медаль треба за це видати! За відвагу!

- Розумієте, тут така справа.., - чоловік трохи повагався, а потім все-таки продовжив. - Кароліна Сергіївна отримала вигідну пропозицію за кордоном і терміново виїжджає на зйомки фільму. Перед нею постав вибір: або відмовитися від спадщини, або від ролі в самому Голлівуді. У досить відомого режисера. Тому вона зробила вибір і вибрала Голлівуд. У принципі, я її розумію. Якщо роль буде успішною, а фільм прибутковим, то вона матиме не кілька, а десятки мільйонів…

- Знову шукає вигоду, - криво усміхнулась я. - Ну-ну. Але хто їй заважає з кимось фіктивно одружитися і отримати оту свою роль?

- В умовах голлівудського контракту вказано, що актриса повинна бути незаміжня. 

- Он як, - в мене в голові закрутилася шестерні думок, і я видала. - То, може, це вона Романа і пригепнула? Щоб роль отримати? Чоловіку гаплик, вона незаміжня - і роль в кишені...

- Як ви так можете говорити?! - обурено замахав руками нотаріус, трясучи заразом і документом про спадок. - Поліція чітко довела, що то був нещасний випадок. Водій не впорався з керуванням. І в Кароліни Сергіївни є алібі. Вона була в той час на благодійній вечірці.

- Ага, - кивнула я. - Каролінка вміє мізки запудрити. Я її добре знаю. Так, - вирішила я прискорити нашу розмову, бо вона мені вже почала трохи набридати. - Скажіть коротко. Я можу відмовитися від цього спадку?

- Можете, - кивнув чоловік. - Пишете відмову тут і зараз - і справу завершено.