Розділ 9. Таємнича магічна кімната

Після шалено веселого коридорного марафону Софія, Макс і Ліна помітили за дверима стару кімнату, про яку майже ніхто не знав. Двері скрипнули, коли вони повільно їх відкрили.

— Ого… — прошепотіла Софія, заглядаючи всередину. — Тут точно можна придумати нову витівку!

Кімната була маленькою, але чарівною: на полицях стояли старі книги, склянки з яскравими блискітками, та дивні інструменти, які невідомо для чого призначені.

— Здається, ми знайшли справжню лабораторію магії! — здивовано сказала Ліна.

Софія обережно доторкнулася до одного з предметів — і він миттєво ожив, підстрибнувши у повітрі і закружлявши, як маленький феєрверк.

— Це неймовірно! — вигукнув Макс, коли зошит сам собою розкрився і почав писати смішні віршики.

Кіт Мрійка, як завжди, не залишився осторонь. Він стрибав по полицях, ганяв за літаючими блискітками і час від часу муркотів, ніби схвалюючи їхні витівки.

— Тепер ми справжні майстри веселощів! — сміялася Ліна, коли ручки й зошити почали кружляти навколо кімнати, як у танці.

Софія підморгнула Максу:

— Уявляєш, якщо ми використаємо цю магічну кімнату для наступного Дня витівок?

— Ого, — посміхнувся Макс, — тоді весь поверх буде сміятися ще довше, ніж сьогодні!

Вони пробували різні інструменти, створювали маленькі магічні сюрпризи, а кімната ожила від їхнього сміху і винахідливості.

— Я думаю, що ця кімната стане нашим секретним штабом для всіх веселих пригод у школі, — сказала Ліна, витираючи сльози від сміху.

І так герої відкрили нове місце для магії і витівок, знаючи: школа ще не бачила всіх їхніх ідей. Кожен день тепер може стати ще більш веселим і чарівним, якщо додати трохи кмітливості, дружби і магії.