Розділ 8. Коридорний марафон

Після обіду Софія, Макс і Ліна вирішили продовжити веселі витівки — цього разу в коридорі. Літаючі ручки, співучі зошити і навіть тарілки зі столової вирішили приєднатися до «гонки».

— Це як справжній марафон! — сміялася Софія, коли її ручка підстрибнула прямо перед носом Макса.

— А я думав, що обід був найкумедніший, — вигукнув Макс, намагаючись втримати свій зошит, який раптом почав співати веселу пісеньку про котів і магію.

Ліна, як завжди, використала свою хитрість: вона нахилилася вперед і дозволила «співучому зошиту» вести її по коридору, поки ручки кружляли навколо, як маленькі літаючі боліди.

Навіть кіт Мрійка став частиною марафону: він стрибав з парти на парту, ловив ручки у повітрі і катав глобус по підлозі, наче це був футбольний м’яч.

— Це просто неймовірно! — реготала Софія, коли тарілка зі столової м’яко підстрибнула до її ніг.

Вчитель Мрійко, спостерігаючи за цим веселим хаосом, лише посміхався:

— Добре, діти, сьогодні ви довели: навчання може бути веселим, якщо трохи додати магії і кмітливості!

Софія, Макс і Ліна сміялися, перетворюючи коридор на справжню арену сміху і магії, де навіть найзвичайніші речі оживали і грали разом з ними.

— Гадаю, це найкумедніша гонка у школі! — вигукнула Ліна, коли ручки облітали її навколо.

— І точно не остання! — додав Макс, підштовхуючи літаючу тарілку, щоб вона полетіла до наступного учня.

Так закінчився їхній коридорний марафон, залишивши після себе безліч сміху, блискіток і веселих спогадів для всіх учнів школи.