Вертеп

Сцена дев'ята

Янгол, Чорт, Жид, Ірод, Римський Солдат
Жид несе трон і ставить його посеред сцени. За ним виходить Ірод.
Жид (протирає трон рукою): Ваша високосте.
Ірод (гордо сідає на трон): Тепер це моє царство і я буду владарювати тут вічно.
З глядацької зали виходить Солдат, витирає меч. Янгол і Чорт переглядаються, кривляються. Жид сміється, дивлячись на це.
Ірод (суворо Солдату): Ти всіх бунтівників убив?
Солдат (спокійно): Так. З Риму прийшов новий лист.
Ірод (посміхається): І що в ньому?
Солдат (спокійно дістає меч і вбиває Ірода): Тепер я намісник Кесаря в Юдеї (скидає Ірода з трону). Ти нам більше не потрібний (знімає з Ірода корону, сідає на трон). А це я жінці подарую.
Чорт (підбігає до Ірода і починає його тягнути): А ось цього я не пропущу.
Ірод (ображено): Чому ти мене забираєш, а не він? (показує на Янгола) Я збудував великий Храм.
Чорт (показує на серце): Храм треба будувати тут, а не на землі. (веде Ірода в глядацьку залу)
Солдат (Жиду): Ходімо звідси. Я придумав для вас, юдеїв, новий податок (йде зі сцени).
Жид (з плачем): За що?
Солдат (зупиняється): І залізний стілець не забудь.
Солдат іде зі сцени, за ним плететься Жид, тягнучи за собою трон.
На сцені лишається Янгол, він починає співати колядку. До нього приєднується решта акторів.
            Завіса




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше