Розділ 32 Як важливо мріяти та годувати душу

Щоб досягти великих успіхів, потрібно не тільки діяти, а й мріяти.

Анатоль Франс

У цій ділянці книжки я б хотів звернути Вашу увагу, що потрібно годувати свою душу. І тут одразу спав на думку однойменний мультфільм "Душа", дуже раджу. Що я маю на увазі, коли кажу про те, що потрібно годувати душу?

Робіть те, що Вам подобається і Вам до душі, не ображаючи інших. Ось уже третій день поспіль я пишу книжку, не відволікаючись майже ні на що, бо: 1) мені це дуже до душі; 2) це допомагає ще й ще раз зробити інвентаризацію свого життя й упорядкувати його, зробивши певні висновки і, якщо не пізно, підправити щось. Коли воно Ваше, Ви і час знайдете, і симптоми з діагнозами не особлива перешкода. Мій РС ще зі мною та нікуди не пішов. Я іноді роблю перерву, бо сил небагато і втома валить з ніг, але я згадую щось, що б хотів додати до книжки, і роблю. Ви пам'ятаєте, зміни - це про дію, а не про ознайомлення.

Так от, почну, у 2017, коли РС уперше відвідав мене, так би мовити, був його "дебют" у моєму житті, я згадав про те, що інтереси Сім'ї, роботи (буду чесний!) тощо були в мене на першому місці, і я замислився: "А де тут я?" Подумавши недовго, хоча і це відносно, я вирушив у перехід Малага, Іспанія - Лісабон Португалія, на фрегаті "Штандарт", на двигунах та під вітрилами часом. Довідка: "Штандарт" (від нідерл. standaard[1] - "прапор"; нім. Standarte, stanthart; фр. estendard) - чинна копія російського історичного фрегата "Штандарт" часів Петра I, збудована недержавною некомерційною організацією "Проєкт Штандарт".

Мені було дуже цікаво побувати на такому об'єкті й зануритися в цю атмосферу. Залізти вантами на марсовий майданчик, відчути, як сильно там хитає, навіть у захищеній бухті порту Малаги, стояти ходову вахту (моя була з 16:00 до 20:00 і з 4:00 до 8:00, "вахта заходів сонця та світанків" за моєю термінологією, а в морі вони особливо прекрасні), нести спостережну вахту, зокрема вночі, і говорити з напарниками. Вести корабель крізь жваву протоку Гібралтар (А Ви знали, що це частка Англії?), уявляти, як несли службу на оригіналі наші пращури, уявляти їхній побут, грати на гітарі на палубі, будучи в океані. Пити каву з кухля та дивитися на зірки, насолоджуватися чистим морським вітром, бути наздогнаним штормом, разом тягнути канати, прибирати палубу і внутрішні приміщення, готувати їжу, піти зі світу гаджетів хоч на мить, спати в гамаку (дуже зручно). Не кожен зрозуміє мене, але ж я ще й платив за те, щоб туди потрапити, і квитки на літак купував, і візу робив, і багато іншого. Так от, немає такої мети, щоб зрозуміли мене всі, бо ми всі різні, подумайте про своє. Продовжимо Шлях!

Одного разу, повернувшись додому, я побачив, що в моїй квартирі побували "гості", а я їх не запрошував. Злодії забрали ноутбук, де були майже всі мої фото. Те, що Ви бачите в книжці, - фотоматеріали, зібрані по крихтах із різних пристроїв і в різних людей. Дякую, браття, за допомогу. У цей момент я хочу звернути Вашу увагу на те, що:

1. від подібного - крадіжки, не застрахований ніхто з нас. Хіба що хтось, у кого нічого немає - філософське питання. І варто мати резервні копії важливих документів та роздруковувати важливі та значущі фото.

Дуже раджу моновиставу Гришковця "Прощання з папером". Буде багато осяянь та думок, записуйте та робіть, коли надумаєте, не відкладайте.

2. відкладаючи на чорний день, не дивуйтеся, якщо він настане. У рейсі 2009 року я познайомився з літнім англійцем, і він сказав мені слушну річ: "Ви дивні люди, відкладаєте на чорний день, а спробуйте завести собі конверт, скарбничку, що завгодно, і відкладати на хороший день". Я дослухався до його поради. У моїй квартирі лежало 500 доларів на хороший день, і вони не були особливо заховані. Злодії перевернули всю квартиру і витрусили кожну шухляду, але не знайшли грошей на гарний день. Вхопили думку? Упевнений, що так.

Я подумав: ось і витрачу їх на те, що хочу, і оплатив заняття з яхтового спорту, включно з практикою на яхті "Ангел" (ANHEL) (див. фото нижче). Завдяки своєму другові Валику я був знайомий з капітаном особисто, і ми встигли сходити на Кінбурнську косу ще до того, як я почав навчатися у нього. І з одного боку, на жаль, фотографії вкрадені разом із ноутбуком і немає можливості показати їх Вам, а з іншого, там було багато інших спогадів і, можливо, навіть добре, що більше немає цього ноутбука, фотографій та відео з нього.

 "Ангел" (ANHEL), його капітан, люди, яких я там зустрів, те, як ми двічі протягом однієї доби подали сигнал "MAYDAY" (хто чув його хоч раз в ефірі, не переплутає його ні з чим, мурахи шкірою навіть зараз), ми тонули... Отож, усе це заслуговує на окремий розділ, якщо не на книжку, а Ми про інше. Їдемо далі. У Шлях.

Пройшовши курси у капітана "Ангела", я вирішив зайнятися рівнем міжнародним, і це інша історія. Не можу порекомендувати цю компанію, бо моєму другові вони лишилися винні грошей за подорож на яхті та переліт, і мені за переліт теж не повернули кошти, але це теж інша історія.

Багато і всього я зробив та роблю для того, щоб "нагодувати" свою душу, і однозначно раджу говорити з нею та чути, чого вона реально бажає. Наведу трохи фотографій, щоб ми розуміли одне одного.