Розділ 12 Люди – найцінніший ресурс

Мені сорок років цього року, і хтось скаже - багато, а хтось скаже "пістон", і матимуть рацію і ті, й інші. Питання лише в тому, чим наповнюєш свої години і дні. Цього року я переглянув фільм "Втеча з Шоушенка" і тільки тому, що чудова Людина згадала його у своєму блозі про здоров'я. Як сказав один герой із фільму: "Або ти займаєшся Життям, або ти займаєшся смертю". Так от, вибір простий. І тут я ще раз раджу прочитати книжку "Рік 2150" - є у форматі аудіокниги, і тільки після цього подумати над своїм коментарем, а він є.

Моя трансформація відбувалася все моє життя і відбувається і зараз, коли я пишу ці рядки, а потім повертаюся, перечитую, доповнюю, коригую, а ви їх читаєте. І так, правда ще в тому, що ваша трансформація теж іде. Залежно від того, що ви обираєте, вона йде в будь-якому разі. Як ніч змінює день, а Сонце сходить і заходить. Тут у голові почув голос В. Цоя: "... якщо вже сонцю вставати не лінь, значить, мені це дурниця..." - група КІНО, пісня "Муравейник".

Ще одна мудра Людина відповіла мені на запитання: "Чому ти не береш участі в сучасній полеміці, якось відсторонюєшся?"..." І він мені відповів: "Розумієш, ще нікому не вдавалося отримати яблучний сік з апельсинів, так і в нашій ситуації, обговорюючи, підтримуючи, беручи участь у ній, ми миру не доб'ємося". І я згоден із цією відповіддю і вдячний людині за цей урок.

Колись мені поставили запитання: "Коли ви приєднаєтеся до Команди, що буде найскладнішим?". Я відповів: "Найскладнішим буде зберегти людей". Мене попросили роз'яснити мою відповідь. Я зробив це: "У Вас може бути найпрекрасніша ідея, але без людей вона не працюватиме". Так і війна закінчиться, а цих хлопців і дівчат уже ніхто не поверне. Так, це частина їхньої трансформації у світі, що трансформується. Уже зараз у наявності дефіцит саме кваліфікованих кадрів, які люблять свою Країну. Багато хто з цих хлопців і дівчат на полях битв, багато хто виїхав із Країни, багато хто закінчує свої справи і теж поїде, знаю багатьох, хто скористався шансом і отримав-таки заповітні візи до Англії, США, Канади... Багато хто з них нудьгує, але, найімовірніше, ніколи не повернеться додому, і причин для цього багато - заслуговує на окремий розділ чи навіть книжку.

Потім був інший урок, і Людина сказала: "Петрику, від берези не народяться апельсинки". Бий себе хоч п'ятою в груди, з трусів вистрибуй, а це факт та залишиться таким.

Багато хто з Вас уже не раз згадував шикарний американський фільм "День Бабака". День змінюється днем, війна триває і т. д. і т. п., але для себе я зрозумів: це фокусування не зробить тебе здоровішим, не навчить новому, не принесе конструктиву в твоє життя та багато іншого, подібного до цього і ще менш радісного.

На той момент я дедалі менше рухався на своїх двох і дедалі частіше шукав опору під час ходьби, мене дедалі частіше відвідувала симптоматика діагнозу.

Усе, що відбувалося і відбулося зі мною до сьогоднішнього дня, склалося в єдину картину, яку я розповім Вам і, впевнений, підштовхну і Вас до змін себе коханих, до трансформації, до кращої версії себе кожен день.