Всесвіт повен світла та екзотики.
Тут усе - незвичне і чудне.
Бавляться квача вербові котики,
виглядають сонця між планет.
Дивляться на нас очима світлими,
Туляться до теплої руки,
Так, немов запитуючи -
Звідки ми?
Хто є ми - рослини, чи зірки?
Вгадують в очах жадану відповідь,
Не лякайтесь, котики, людей –
Ми тутешні,
правда, трохи вітряні…
Ех, який чудний весняний день!
Відредаговано: 07.02.2020