Verba Silentii

33. «Павучки»

«Павучки»

Ми павучки у павутинні,
Заплутались, переплелись,
Як мали б крила голубинні,
До небозводу б подались.

А в тім навіщо небозвід далекий?
Ми на землі не вмієм жить,
Нам би повчитися в лелеки,
Без слів гучних, тихо любить.

Плетемо свої візерунки,
Снуєм стежки ми по землі,
І віримо що ці малюнки,
Вже не загубляться в імлі.

Подобається

#364 в Різне
#25 в Поезія

Відредаговано: 09.02.2025