Verba Silentii
21. «Мій дім — Карпати, а мати — Україна»
«Мій дім — Карпати, а мати — Україна»
В Карпатах пишних народився я,
В країні сильного і вільного народу,
Моє коріння тут, і вся моя сім'я,
Де гірська свіжість напуває воду.
Поміж смерічок молодого лісу,
Поміж гірських криштальних потічків,
Крони дерев утворюють завісу.
Пильнують нашу історію віків.
Скарби заховані не у високих горах,
Скарби не золото, не срібло, не кришталь,
Наш скарб наколо нас описаний у творах,
Під чарівну мелодію цимбал.
Земля, що Богом дана нам у спадок,
То маємо найбільший із скарбів,
А ти це гордість її славний нащадок,
Ти син свободи, а не син рабів.
Я гордий гуцул в кептарі й кресані,
Лютий бандерівець для моїх ворогів,
Блага овечка у своїй кошарі,
Я українець — ненависник вождів.
Спокон віків за правду йдемо в бій,
Спокон віків ми б'ємось за свободу,
Собі будуємо свою країну мрій,
І ворогам тут не дамо проходу.
Нема вільнішої ніж моя країна,
Стою із барткою дідівською вгорі,
Мій дім — Карпати, а мати — Україна,
Живу на рідній до кісток землі.
²⁰'⁰⁸'²⁰²⁴
Відредаговано: 31.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
