Verba Silentii

17. «Кожної ночі»

«Кожної ночі»

Яскравий захід сонця,
Із сни про твої світлі очі,
Мені приносять теплоту,
Кожної холодної ночі.

Кожної темної ночі, 
Я прокидаюсь постійно,
Очей твоїх нема поруч,
І це вже майже навічно.

Я так блукаю у мріях,
Аж до світлого ранку,
Можливо знову зустріну,
Яскраві очі на ґанку.

День настане повільно,
Навколо все пахне тобою,
Як же бути з роками,
Що дихають грозою.

День добіжить кінця,
Знов спогади про очі,
З того самого дня,
З тієї самої ночі.

 

 

 


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше