Verba Silentii

1. «Життя»

«Життя»

Життя наше коротке, як птаха політ,
І проходить воно, як весняний той цвіт.

Життя наше, як тінь, на землі дано нам,
І запишуть його, на плиті лиш ім'ям.

Життя наше, як ніч, при якій так темно,
І лиш сонце зійде, пропадає воно.

Життя наше, як помах в полі вітряка,
Як черговий сигнал, на березі маяка.

Життя наше, як звук, як удар молотка,
Й тимчасове воно, як тривалість квитка.

Життя наше, як слід, на морському піску,
Як та річка гірська, несе долю людську.

Життя наше, як спів у садку солов'я,
Так красиве воно й добігає кінця.

8.08.2022

Із книги: “Світло старого маяка“

Подобається

#308 в Різне
#9 в Поезія

Відредаговано: 31.10.2024