Verba de Aeterna
23. «Бетонний вулик»
«Бетонний вулик»
Господи, мені погано, я ледь тримаюсь на ногах,
Чи ти ще чує я не знаю, адже програв я у всіх боях.
Не вистояв навал спокуси, нашестя грішних всіх приваб,
В облозі серця грішним військом, я не помітив, як ослаб.
Не втримав я ворота серця і ворог через них ввійшов,
І гріх поспішно та зухвало, узяв й на трон його зійшов,
Окупував він моє серце, тепер я в'язень, а не князь,
І місті чистім, що блистіло тепер його сліди і грязь.
Сижу в темниці безпросвітній й молюся до Спасителя,
Прошу, щоб врятував мене — чекаю Визволителя.
Ніхто мені вже не зарадить, окрім того хто дав життя,
Хто повернется в моє серце, окрім мого Царя.
І лиш тоді душа розквітне і моє місто стане вільним,
Коли простить мене Господь, що неслухняним був і грішним,
І плідним стану я тоді, як деревце біля струмка,
Як добре бути в руках Божих в руках Свого Спасителя.
Відредаговано: 05.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
