18. «Твій Цар»

«Твій Цар»

Лежить твій Цар народе у яслах Віфлеєму,
Зійшов на землю Він, беззахисним дитям,
Народжений, щоб вмерти і бути вбитий нами,
Щоб кожному хто вірить — подарувать життя.

Створиши цілий всесвіт за повелінням слова,
Бог вічний, неймовірний спасіння втілив план,
Послав на землю найдорожче — Сина свого,
Історія не схожа ця, ні на який роман.

Серед його поклонників овечки й пастухи,
А згодом вже поспіли зі сходу мудреці,
Вклонялися цареві дарунки кладучи,
Лише вони в ту ніч знайшли світло в темноті.

Золото — цареві, ладан для священника,
Миро для помазання того хто помре,
Між Богом і людьми Ісус навік став посередником,
Пророки ж говорили, що Бог Його пошле.

Знали це законники, також читали книжники,
Емануїл народиться і людство все спасе,
Уміли лицемірити, навіть хитро мислити, 
Та не зуміли розпізнать, що Бог в цю ніч дає.

Спасіння для народів у яселках лежить,
Невинне Немовлятко, що згодом змінить світ,
Почався Божий план, вся темрява дрижить,
Месія вже прийшов до нас — це Божий Заповіт.

Його свята обітниця Спасителя й Царя,
Здійснилася в цю тиху ніч народження Христа,
Який є Словом Істини і Світлом для життя,
На Його плечах влада, а правда на вустах.

Будь мудрий в свому серці, покірний як вівця,
Вернись у ніч де світові, народилося дитя,
Немов простий пастух в ту ніч, пізнай свого Творця.
Відкинь вінець гордині геть — прийди до свого Царя.
¹'⁰¹'²⁰²⁶