Verba de Aeterna

12. «Цю мить прекрасну»

«Цю мить прекрасну»

Цю мить прекрасну залишу на папері,
Щоб крізь роки згадати про той час,
Де двоє душ відкрили свої двері,
Де покохали ми насправді в перший раз.

Залишу сонце над горизонтом лісу,
Яскравий круг прощається з людьми,
Йому вже час сховатись за завісу,
А ми ще тут побудемо дітьми.

Залишу вечір і літню прохолоду,
Обійми теплі їх ніжні поцілунки,
Залишу твої очі й твою вроду,
Пейзажі гір і чарівні малюнки.

²⁰²⁵

∞ 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше