«Мрія»
Мені б малий будиночок,
Де грядка з помідорками,
І біля всіх хатиночок,
Паркани всі із дошками.
Де весело сміються всі,
Грають в ігри діти,
Всі радісні й усміхнені,
Де рясно квітнуть квіти.
Мені б маленьку справу,
Щоб завжди бути вдома,
Щоб завжди зранку каву,
Смачну й таку знайому.
Із рідною, що поряд,
Радіти щиро ранку,
Ловити її погляд,
Із приходом світанку.
Одну єдину усмішку,
В житті до дня останнього,
Невибагливого затишку,
І настрою весняного.
Мені б любов єдину,
З очима ніжно-дивними,
Із поглядом до трепоту,
Із почуттями щирими.
Мені б двох карапузиків,
Замурзаних черешнею,
Порічки пару кущиків,
Щоб дім мій був фортецею.
В якому пахне затишком,
І молоком з млинцями,
Де песик грає з м'ячиком,
Де люблять до нестями.
Мені б сусідів мирних,
І неконфліктних зовсім,
Хай трішечки гостинних,
Із серцем не порожнім.
Щоб біля дому мир був,
Не бачити б вже смерті,
Щоб цей нарешті світ збагнув,
Не треба вбивств планеті.
Мені не треба зайвого,
Ані дощу, ні променів,
Всього лиш з Неба даного,
На людські плечі втомлені.
¹⁵'⁰³'²⁰²⁵
∞
Відредаговано: 14.10.2025