Verba de Aeterna

3. «Мрія»

«Мрія»

Мені б малий будиночок,
Де грядка з помідорками,
І біля всіх хатиночок,
Паркани всі із дошками.

Де весело сміються всі,
Грають в ігри діти,
Всі радісні й усміхнені,
Де рясно квітнуть квіти.

Мені б маленьку справу,
Щоб завжди бути вдома,
Щоб завжди зранку каву,
Смачну й таку знайому.

Із рідною, що поряд,
Радіти щиро ранку,
Ловити її погляд,
Із приходом світанку.

Одну єдину усмішку,
В житті до дня останнього,
Невибагливого затишку,
І настрою весняного.

Мені б любов єдину,
З очима ніжно-дивними,
Із поглядом до трепоту,
Із почуттями щирими.

Мені б двох карапузиків,
Замурзаних черешнею,
Порічки пару кущиків,
Щоб дім мій був фортецею.

В якому пахне затишком,
І молоком з млинцями,
Де песик грає з м'ячиком,
Де люблять до нестями.

Мені б сусідів мирних,
І неконфліктних зовсім,
Хай трішечки гостинних,
Із серцем не порожнім.

Щоб біля дому мир був,
Не бачити б вже смерті,
Щоб цей нарешті світ збагнув,
Не треба вбивств планеті.

Мені не треба зайвого,
Ані дощу, ні променів,
Всього лиш з Неба даного,
На людські плечі втомлені.
¹⁵'⁰³'²⁰²⁵

∞ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше