Фінал 14.1

Три кімнати у різних частинах містах, четверо людей, які перебувають у своїх думках. Усі вони мають, що втрачати, але кожний переслідує свою ціль. Сьогодні надто важливий день і більше немає можливості відступати. Останній акт п’єси має бути зіграно, а маски зірвано з облич.

Ана стоїть перед дзеркалом, коли Адам допомагає застібнути останній ґудзик її вбрання. На білявці довга вечірня сукня глибого винного кольору. Годину тому з апартаментів поїхали візажист та перукар, які зробили усе, щоб американка запам’яталася сьогоднішнім гостям благодійного аукціону

На Джонсоні чорний смокінг та білосніжна сорочка, яка гарно контрастує з його кольором шкіри. Ана ставить в нагрудний карманчик свого бойфренда хустинку такого ж винного кольору, як її сукня, а потім залишає легкий поцілунок на чужих губах. Вони один одному кивають і йдуть у сторону виходу.

У заміському будинку Войцеховських ситуація не така спокійна. Юліана робить усе, щоб опанувати себе, але це виходить не одразу. Жінці важко дихати і проблема не в корсеті сукні, що туго затягнутий на талії, щоб підкреслити декольте. Вона раз за разом поглядає на маленького сина, який у своєму костюмчику в клітинку спокійно грається з динозавриками.

Юліана має бути сильною заради Єгора і його батька, якого любить більше за життя. Коли у спальні з’являється мама і каже, що їм пора, шатенка переводить дихання, а потім бере сина на руки та йде до виходу. Уже в дверях вона на секунду зупиняється, щоб кинути погляд на свою стару кімнату. Скоріше за все, що це востаннє. Більше у цей дім вони з Єгором не повернуться.

Підземна стоянка. Двоє чоловікім по черзі складають валізи до багажника авто. У них найнеобхідніші речі та документи, які знадобляться в перший період. Ден і Ян розуміють, що є велика ймовірність, що до України найближчим часом вони не повернуться, а тому двоє заавчасно попрощалися з батьками. Більше тут їх нічого не тримає. Попереду тільки світле майбутнє. У бардачку лежать білети на літак, а також закордонні паспорти.

Кермо плавно вивертається у сторону і автомобіль виїжджає зі стоянки. Через шість годин виліт до Варшави, де почнеться нова сторінка життя кожного з них.

*** (Войцеховський)

- Люба пресо, радий вас вітати на щорічному благодійному аукціоні сім’ї Войцеховських – до приїзду гостей залишалися лічені сорок хвилин. Скоро зала буде повністю заповнена поважними людьми, а зараз у мене є можливість поспілкуватися з журналістами.

Починаємо з позуванням для фотографів. По центру стою я з онуком на руках, який не дуже хоче посміхатися десяткам спалахів камер. По праву руку від мене моя кохана Аліса, по ліву прекрасна Юліана, яка сьогодні собою може затьмарити будь-які коштовності.

- Мені здається, що до фото має приєднатися ще одна людина. Владислав, будь ласка, підійди до нас.

Я задоволено посміхнувся, коли побачив Влада біля Юліани. Його рука так правильно виглядала на талії моєї доньки. Журналісти не могли цього не помітити, а тому одразу почали сипати питаннями. Офіційно ще не було розірвання шлюбу, оскільки, Ян впхався з клопотанням про примирення, а суддя його задовольнив. Не знаю куди дивилися адвокати, що допустити це. Хоча вже байдуже, розлученню бути і моя донька почне нові стосунки з Владиславом.

Коли від спалахів почало рябіти в очах, а вилиці звело від посмішок, я дав добро на пресконференцію. Я, Аліса і Юліана розділилися, щоб дати інтерв’ю більшій кількості журналістів.

- Вадим Олександрович, поділіться, будь ласка, вашими емоціями стосовно сьогоднішнього вечора – мені протягнули мікрофон одного з провідного телеканалу країни.

- Емоції важко описати, оскільки, цей благодійний аукціон дає можливість зняти життя з паузи, яку зумовила пандемія. Минулого року ми не могли зібратися, адже Covid-19, зламав усі плани, але сьогодні ми не дозволимо йому зробити це знову.

- Розкажіть, будь ласка, про основну мету сьогоднішнього вечора – мені вже протягнули інший мікрофон.

- Кожного дня за наші життя боряться тисячі лікарів, щоб ми могли і надалі насолоджуватися кожною миттю. Ці люди справжнісінькі герої, які працюють непокладаючи рук. Ми маємо їм допомогти. Десятки лікарень потребують апаратів штучної вентеляції легень, кисневих подушок, амуніції та різних препаратів. Основна ціль сьогоднішнього заходу – зібрати кошти, половина з яких буде передана на медицину.

- До початку сьогоднішнього аукціону у мережі ширилося багато негативних коментарів. Більшість користувачів вважає, що робити такий захід наразі не доречно, можна було провести онлайн аукціон, щоб не наражати нікого на небезпеку. Як ви це прокоментуєте?

- Дякую вам за таке слушне запитання – я зробив паузу – звичайно, що безпека передусім. Ми намагалися зробити усе, щоб дотриматися санітарних норм. Упершу чергу, обов`язкове носіння масок, які сьогодні у нас тематичні – я показав рукою на своє обличчя, на якому була біла маска з червоною змією, що обплітала чашу – по-друге, наші гості, окрім запрошення, мають пред’явити на вході або плр-тест, що робиться за 72 години до заходу, або ковід-сертифікат про наявність двох щеплень. Також, якщо ви подивитеся на розсадку гостей та розміщення столів, то помітите, що соціальна дистанція у нас збережена. Ми дбаємо про здоров’я наших шановних гостей.

- Наших глядачів дуже цікавить інформація про лоти, що сьогодні будуть представленні на аукціоні. Відкриєте для нас завісу закулісся?